Коли війна змушує людей залишати свої домівки, особливої цінності набуває те, що допомагає зберегти зв’язок із власною історією та громадою. Мова, традиції, родинна пам’ять, свята й звичаї стають не лише частиною культурної спадщини, а й тим, що об’єднує людей незалежно від того, де вони сьогодні живуть.
Саме про це говорили учасники відкритої дискусії «Традиції греків України: спадщина, що єднає», організованої Федерацією грецьких товариств України спільно з Маріупольським державним університетом. Захід зібрав представників державних органів, грецьких товариств, науковців, музейників, громадських діячів та представників регіонів України, які долучилися як у залі, так і онлайн.
Від Державної служби України з етнополітики та свободи совісті участь у дискусії взяв заступник Голови ДЕСС Ігор Лоссовський.
Вітаючи учасників, він відзначив, що Федерація грецьких товариств України сьогодні виконує надзвичайно важливу місію — об’єднує громаду в непростий для країни час, підтримує її культурне життя та послідовно працює над збереженням історичної пам’яті й традицій. Ігор Лоссовський запевнив у підтримці таких ініціатив з боку ДЕСС, адже саме співпраця держави та національних спільнот є запорукою збереження культурного розмаїття України.
Голова Федерації грецьких товариств України Степан Махсма наголосив, що через повномасштабну війну тисячі українських греків були змушені покинути свої домівки, а разом із цим виникли й нові виклики для збереження їхньої культурної спадщини. Саме тому сьогодні особливого значення набувають ініціативи, які допомагають підтримувати зв’язок між громадами, зберігати історичну пам’ять і передавати її молодому поколінню.
Генеральний консул Греції в Україні Нікос Патманідіс підкреслив, що історична пам’ять, мова й традиції є основою культурної стійкості будь-якого суспільства. Він зазначив, що культурні проєкти, видання книг і відродження традицій не лише зміцнюють українсько-грецькі зв’язки, а й стають важливим інструментом підтримки українців у час війни.
Окремий блок дискусії був присвячений збереженню музейної спадщини та культурних цінностей із тимчасово окупованих територій. Йшлося про необхідність документування музейних колекцій, дослідження локальної історії та підтримку тих культурних осередків, які сьогодні опинилися під найбільшою загрозою.
Не менш важливою темою стала традиція Панаїру — одного з найдавніших свят греків України. Учасники наголошували, що після початку повномасштабного вторгнення вона набула нового змісту, ставши символом єдності українських греків, незалежно від того, де вони нині перебувають. Саме тому Федерація грецьких товариств України ініціювала внесення Панаїру до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Під час обговорення також звучала думка, що збереження спадщини — це не лише охорона пам’яток чи підтримка окремих культурних заходів. Це насамперед збереження живої пам’яті людей: родинних історій, мовних особливостей, пісень, танців, традиційної кухні, релігійних звичаїв і всього того, що формує ідентичність громади.
Саме тому сьогодні збереження культурної спадщини національних спільнот є не лише питанням культури. Це внесок у стійкість українського суспільства, зміцнення взаєморозуміння та збереження багатонаціонального обличчя України.
