Від декларацій до дій: в Ужгороді обговорили освіту ромських дітей

Учора, у Міжнародний день ромської мови, в Ужгороді у змішаному форматі — онлайн та офлайн — відбувся форум «Роми Закарпаття: інтеграція в освітній простір шляхом забезпечення права на освіту».

Зустріч мала не лише символічне значення — її головною метою стало спільне обговорення шляхів розширення доступу ромських дітей і молоді до якісної освіти.

Організаторами форуму виступили благодійна організація “Закарпатський обласний благодійний фонд «Благо»” у партнерстві з Державною службою України з етнополітики та свободи совісті та Закарпатською обласною військовою адміністрацією.

Захід розпочався хвилиною мовчання та Молитвою за Україну — вшануванням тих, хто віддав життя за свободу, серед них і представників ромської громади.

«Ми всі різні за походженням, але єдині у любові до рідної землі»

«Ми всі різні за походженням, але єдині у любові до рідної землі», — сказав директор департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської ОВА Роман Молдавчук, який модерував початок заходу.

Під час виступу він зазначив, що у боротьбі за незалежність України поруч із усіма народами стоять і роми, — хоробрі захисники, що боронять Батьківщину. Учасники переглянули короткий відеоролик із фотографіями загиблих воїнів ромського походження.

«На відео — світлі обличчя наших полеглих захисників, представників ромської спільноти. Так, ми всі різні за походженням, але єдині у своїй любові до рідної землі. Це не всі імена, які ми можемо назвати сьогодні, але кожен із них — невід’ємна частина нашої спільної історії, боротьби та перемоги. Один із них, ідучи в останній бій, співав “Червону калину”. Це, напевно, найкращий приклад того, як освіта й виховання формують справжніх українців», — наголосив Молдавчук.

Він також передав вітання від голови Закарпатської ОВА Мирослава Білецького, який підкреслив, що тема освіти ромів — це не лише соціальне питання, а й показник зрілості суспільства. «Роми — невід’ємна частина багатонаціонального Закарпаття, і саме різноманіття робить наш край сильним», — зазначив він.

Влада, за словами Білецького, робить усе можливе, щоб забезпечити рівні права й можливості для кожного, незалежно від національності, приділяючи особливу увагу інклюзії, подоланню упереджень і створенню дружнього освітнього середовища.

Заступник Голови ДЕСС Ігор Лоссовський наголосив, що форум є частиною реалізації Ромської стратегії до 2030 року та Стратегії збереження і розвитку мов, яким загрожує зникнення. Головна мета зустрічі — не просто обговорення, а спільний пошук практичних рішень.«Освіта — це ключ до гідного життя, до подолання стереотипів і справжньої інтеграції. Ми прагнемо, щоб ромські діти мали рівні можливості, а педагоги були готові працювати в культурно чутливому середовищі», — зазначив він.

Від декларацій до конкретних дій

Про реалії ситуації на Закарпатті детально розповів Олександр Лях, заступник директора департаменту-начальник управління національностей та релігій департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської ОВА. Він нагадав, що саме тут проживає найбільша в Україні ромська громада, включно з переселенцями зі сходу. За результатами моніторингу, понад 10,5 тисячі ромських дітей відвідують школи, близько 300 — дитсадки, а понад 100 осіб здобувають професійно-технічну освіту.

Однак проблем залишається чимало: лише кожна п’ята дитина старшого дошкільного віку проходить підготовку до школи, а частина дівчат припиняє навчання через ранні шлюби. «Найбільша проблема — недооцінка освіти всередині громади. Змінити це можна лише через постійну роботу з батьками та показ прикладів успішних ромів», — підкреслив Лях.

На Закарпатті вже діють ромські хаби в Берегові та Мукачеві, де громаду навчають мовам, цифровим навичкам, проводять майстер-класи та надають консультації. Важливу роль відіграють ромські ЗМІ, зокрема телепрограма «Романо Дживіпен», що стала платформою діалогу між ромами та владою.
«Пора переходити від стратегії до тактики — від декларацій до конкретних дій», — підсумував він.

Освіта як ключ до інтеграції

Директорка Благодійної організації «Закарпатський обласний благодійний фонд «Благо», експертка Ради Європи з питань ромської проблематики Елеонора Кулчар подякувала педагогам області за щоденну працю, завдяки якій ромські діти мають можливість навчатися у 210 закладах освіти. Вона наголосила, що за останній рік понад тисяча ромських дітей завершили базову школу, а понад 250 — здобули повну середню освіту.

Елеонора Кулчар зазначила, що освіта є ключем до майбутнього ромської громади та її інтеграції в європейське суспільство. Водночас рівень освіти ромів залишається низьким — через бідність, соціальну ізоляцію, дискримінацію, а також через недостатнє усвідомлення батьками важливості навчання для своїх дітей. Вона підкреслила, що це не виправдання, а виклик, який необхідно спільно долати.

Окремо вона звернула увагу, що ромська мова в Україні досі не кодифікована, через що діти не мають змоги офіційно її вивчати, як це робиться в країнах ЄС. Це, на її думку, негативно впливає і на рівень освіченості, і на збереження ідентичності.

Особливий акцент Елеонора Кулчар зробила на важливості дошкільної освіти, адже саме вона є основою подальших навчальних успіхів. Фонд «Благо», який вона очолює, вже 11 років готує ромських дітей до школи, співпрацює з міжнародними партнерами, створює дитячі центри, ІТ-класи, надає психологічну допомогу. Наразі організація завершує створення соціально-освітнього ХАБу “Благо”.

Кулчар підкреслила, що охопити всю область силами однієї організації неможливо, тому закликала громади, освітні заклади й місцеву владу розширювати мережу інноваційних форм навчання — короткотривалих груп, мобільних дитсадків, програм підготовки до школи.

Вона наголосила на необхідності ухвалення Державної програми інтеграції ромів із реальним фінансуванням. За її словами, на основі досвіду реалізації Ромської стратегії слід розробити комплексну міжгалузеву програму інтеграції ромів в українське суспільство, а на місцях — регіональні бюджетні програми з чітким фінансовим обґрунтуванням та очікуваними результатами. Елеонора Кулчар підкреслила, що на відміну від Стратегії, Програма передбачає конкретну бюджетну підтримку, тому її реалізація була б значно ефективнішою. Вона також запропонувала передбачити в місцевих бюджетах на 2026–2028 роки кошти на освітні та соціальні ініціативи для ромської громади.

Освіта, що об’єднує

Учасники форуму обговорили, як війна вплинула на освіту ромських дітей, які бар’єри стоять перед ними сьогодні та що можна зробити для змін. Прозвучали приклади успішних практик — мобільні дитячі садки, програми раннього розвитку, навчання у професійних ліцеях.

Начальник відділу з питань етноспільнот ДЕСС Віктор Коврей докладно розповів про новий механізм державної підтримки, який відкриває реальні можливості для розвитку національних спільнот по всій Україні, а саме грантову підтримку програм, проєктів і заходів, розроблених громадськими об’єднаннями національних меншин (спільнот) на 2025 рік.

Форум став не лише майданчиком для виступів, а простором живого діалогу — щирого, людяного, сповненого віри в те, що освіта здатна об’єднати, змінити долі та відкрити нові можливості.

Підсумком зустрічі стало ухвалення резолюції, що закріпила ключові домовленості учасників і стала дороговказом для подальшої спільної роботи влади, громад і освітян задля інтеграції ромів у громадянське суспільство через освіту.

Поділитись:
Категорії
Інші публікації