Відбулося засідання Міжвідомчої робочої групи з питань координації виконання Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року. У його роботі взяли участь представники ключових міністерств і державних органів, народні депутати України, представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, правоохоронних органів, а також громадських організацій і ромських об’єднань.
Головну увагу під час засідання було зосереджено на практичних кроках реалізації Стратегії та її значенні в контексті підготовки України до вступу в Європейський Союз.
Відкриваючи засідання, Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, голова Міжвідомчої робочої групи Віктор Єленський наголосив, що важливість теми обговорення не потребує додаткових пояснень. За його словами, ромська національна меншина, як і інші національні меншини України, продемонструвала надзвичайну стійкість у часи широкомасштабного російського вторгнення. Представники ромської спільноти разом з іншими громадянами України — людьми різного етнічного походження та релігійних переконань — стали на захист своєї держави.
Голова Міжвідомчої робочої групи звернув увагу, що навіть за позивними військовослужбовців можна простежити, наскільки для цих людей важливо водночас бути політичними українцями й зберігати власну етнічну ідентичність. Він також нагадав, що нині в Україні діють 116 громадських організацій, створених представниками ромської національної меншини, а в 26 населених пунктах роми проживають традиційно або становлять значну частину місцевого населення.
Віктор Єленський підкреслив, що питання, які розглядаються в межах Ромської стратегії, мають принципове значення для європейської інтеграції України. Саме з фундаментальних питань прав людини, зокрема прав національних меншин і гарантій свободи совісті, розпочинається переговорний процес з Європейською комісією — і цими ж принципами він завершується.
Голова Міжвідомчої робочої групи також зазначив, що стратегія Єврокомісії у ромському питанні передбачає зміну підходів: ідеться не лише про соціально-економічне включення, а про комплексні рішення. Вони охоплюють питання житла й освіти, доступу до водопостачання та охорони здоров’я, захисту прав дітей, а також збереження ідентичності й історичної пам’яті ромської національної меншини як важливої умови її подальшого розвитку.
Одним із ключових питань засідання стали результати загальнонаціонального опитування серед осіб, які належать до ромської національної меншини. Дослідження охопило питання освіти, доступу до медичної допомоги, зайнятості, становища внутрішньо переміщених осіб та інші аспекти повсякденного життя громад. Про його результати поінформував заступник Голови ДЕСС Ігор Лоссовський. Отримані дані мають стати основою для більш точних і адресних рішень у державній політиці.
Головний спеціаліст відділу етнополітики ДЕСС Олег Пурій представив ключові положення проєкту операційного плану заходів з реалізації Ромської стратегії до 2030 року. Він зазначив, що ДЕСС у взаємодії з органами виконавчої влади та громадськістю отримала понад сто пропозицій до проєкту документа, з яких були відібрані пріоритетні заходи. До обговорення плану долучилися також міжнародні партнери, зокрема Рада Європи. Було наголошено, що плани заходів мають формуватися з чіткою часовою рамкою — не більше ніж на три роки, а значна частина відповідальності за їх реалізацію покладається на обласні органи виконавчої влади.
Неллі Яковлєва, народна депутатка України, заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, звернула увагу на регіональний характер ромської політики та необхідність посилення спроможності обласних державних адміністрацій у реалізації операційного плану. Лілія Кравчук, заступниця Голови Державної служби України у справах дітей, акцентувала на питаннях захисту прав дітей та необхідності чіткішого визначення очікуваних результатів у відповідних пунктах плану, зокрема в частині відповідальності Міністерства освіти і науки України.
Наталія Ненюченко, заступниця Голови НСЗУ, поінформувала про позитивні зрушення у доступі представників ромської спільноти до медичних послуг, зокрема щодо укладення декларацій з лікарями, наголосивши на важливій ролі місцевих органів виконавчої влади в цьому процесі.
Представники громадських об’єднань підкреслили, що Ромська стратегія та операційний план мають стати реальним інструментом державної політики. Зокрема, директорка ГО «Благо» Елеонора Кулчар наголосила на необхідності комплексного міжсекторального підходу, який охоплює соціальний захист, житлову політику, підтримку жінок і багатодітних родин, охорону здоров’я, професійну освіту та легалізацію житла. Вона звернула увагу на багаторічну проблему самобудов, особливо в Закарпатській області, та закликала перейти від стратегічних декларацій до конкретних рішень, бюджетного фінансування й вимірюваних результатів.
У ході засідання учасники висловили подяку Державній службі України з етнополітики та свободи совісті за організацію міжвідомчого діалогу, проведення загальнонаціонального дослідження та підготовку проєкту операційного плану заходів з реалізації Ромської стратегії до 2030 року, наголосивши на важливості подальшої координації дій між органами державної влади, місцевого самоврядування та громадянським суспільством.
Окрему увагу учасники приділили обговоренню проєкту Операційного плану заходів на 2026–2028 роки з реалізації Стратегії. Документ покликаний перевести стратегічні цілі в конкретні дії з чіткими строками, відповідальними органами та зрозумілими механізмами оцінювання результатів.
За підсумками засідання учасники погодилися, що реалізація Стратегії потребує постійної міжвідомчої координації, відкритого діалогу з громадами та системної роботи до 2030 року.