У Києві відбулася дводенна нарада-семінар з представниками місцевих державних адміністрацій щодо актуальних питань державної політики у сфері національних меншин (спільнот) та захисту корінних народів України на тему «Захист прав людини у сфері діяльності ДЕСС: стратегія і практика», організована Державною службою України з етнополітики та свободи совісті за підтримки проєкту Ради Європи «Підтримка реформування законодавчої бази щодо національних меншин та зміцнення стійкості національних меншин і ромів в Україні». Захід об’єднав представників структурних підрозділів обласних, Київської міської військових адміністрацій та центральних органів виконавчої влади, які опікуються питаннями етнополітики та свободи совісті.
Відкрили нараду вітальними словами Голова ДЕСС Віктор Єленський, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, Заступник Міністра культури України Наталія Мовшович, представник Уповноваженого з рівних прав і свобод прав національних меншин політичних та релігійних поглядів Олександр Осіпов та головна менеджерка проєктів Ради Європи Земфіра Кондур.
У своїх виступах вони окреслили головні цілі й пріоритети заходу та побажали учасникам плідної праці та конструктивного діалогу під час панельних дискусій та роботи в групах.
Віктор Єленський, подякував учасникам і партнерам за можливість фахового обговорення, та наголосив, що в центрі роботи семінару питання, що належать до серцевини спільної місії — питання захисту прав національних меншин (спільнот), корінних народів України, забезпечення свободи совісті, а також практичне виконання законодавства у цих сферах та практичній реалізації норм щодо захисту конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій. Він підкреслив, що ці питання мають не теоретичний, а безпосередньо прикладний характер і потребують фахового обговорення з регіонами.
Олександр Ільков акцентував увагу, що 2025 рік став одним із найдинамічніших у процесі інтеграції України до Європейського Союзу та наголосив на важливості подальшого впровадження реформ. Він зазначив, що успішна імплементація Плану заходів є важливою складовою переговорного процесу України з Європейським Союзом. Окрему увагу він звернув на практичну роль обласних державних адміністрацій, від роботи яких залежить не лише формальне звітування, а й реальний результат на місцях. Також він зазначив, що після зустрічі Комісарки Європейської Комісії Марти Кос з представниками національних меншин України під час засідання Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України при ДЕСС в Ужгороді в Європейської Комісії склалося надзвичайно позитивне враження щодо імплементації в Україні політики захисту прав національних меншин.
Олександр Осіпов наголосив на важливості постійної комунікації між центральним і регіональним рівнями. Він звернув увагу на потребу в дієвому механізмі координації, який дав би змогу переходити від формального виконання заходів до відчутних результатів для осіб, права яких мають бути забезпечені. Він поділився напрацюваннями рекомендацій Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо проведення моніторингових візитів на місцях.
Наталя Мовшович підкреслила, що політика у сфері національних меншин (спільнот), мов, культурного розмаїття та свободи релігії безпосередньо пов’язана зі зрілістю суспільства, а завдання держави полягає у створенні умов, у яких кожна людина, незалежно від мовної, культурної чи регіональної належності, могла бути почутою, захищеною та мала простір для самореалізації. Окремо вона звернула увагу на потребу збереження балансу між утвердженням української мови як державної та підтримкою мов і культур національних спільнот, а також на практичні кроки у сфері свободи релігії і користування релігійним майном.
Земфіра Кондур наголосила, що ефективність таких документів, як План заходів щодо захисту прав національних меншин, Ромська стратегія та Державна цільова програма «Єдність у розмаїтті», значною мірою залежить від їхнього виконання саме на обласному і місцевому рівнях. Вона акцентувала увагу на практичній меті семінару — почути проблеми, з якими стикаються регіони у впровадженні державної політики, та спільно напрацювати механізми, які допоможуть зробити її виконання більш ефективним. Земфіра Кондур підкреслила роль Ради Європи у впровадженні стандартів щодо захисту прав меншин, а також на важливість боротьби з мовою ворожнечі та збереження мов, яким загрожує зникнення.
Зі спеціальним словом онлайн виступив Мартін Мюлек, Керівник групи з питань належного врядування та основоположних прав Європейської Комісії. Він окреслив бачення європейських інституцій щодо переговорного процесу про вступ України до ЄС ― що, попри затримку з формальним відкриттям переговорних кластерів, Україна має продовжувати виконання взятих на себе зобов’язань, а роль місцевого і регіонального рівня у впровадженні відповідних реформ є визначальною. За його словами, саме практичні зміни на місцях будуть одним із ключових критеріїв оцінки прогресу України, адже саме там відбуваються найважливіші зміни, пов’язані із забезпеченням прав осіб, які належать до національних меншин, та релігійних спільнот.
У своїй окремій доповіді Віктор Єленський ширше окреслив підходи України до захисту прав національних меншин і корінних народів. Він наголосив, що з моменту відновлення незалежності Україна відкинула шлях асиміляції та обрала підхід, заснований на розвитку культур, мов та ідентичностей національних спільнот, та недопущенні будь-якої дискримінації. Окремо було відзначено зміни останніх років, пов’язані з ухваленням і вдосконаленням законодавства про національні меншини і корінні народи, запровадженням нових механізмів взаємодії з громадськими об’єднаннями, розвитком інструментів підтримки кримськотатарської мови, грантової підтримки, кроками у сфері ромської політики та протидії антисемітизму. Водночас він наголосив, що подальший прогрес потребує консолідації зусиль усіх державних інституцій і глибшого розуміння того, що захист прав національних меншин є органічною частиною української державності, а не лише формальним елементом виконання міжнародних зобов’язань.
У межах першої панелі відбулася робота в групах, де учасники обговорювали реалізацію державної політики у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин на національному та регіональному рівнях, зосередившись на проблемних питаннях виконання стратегічних документів за чотирма напрямками: рівність та недискримінація, участь, інституційна спроможність та інклюзія. Кожна з робочих груп мала можливість активно обговорювати обрану тематику та презентувати напрацьовані результати наприкінці дискусій.
Результати групової роботи засвідчили, що ключові виклики полягають не лише у змісті політики, а й у практиках її впровадження. У цьому контексті друга панель органічно продовжила дискусію, зосередившись на питаннях координації між центральним та регіональним рівнями. Експертка Ради Європи Анастасія Дівінська зосередилася на тому, що головним викликом у цій сфері є не відсутність нормативної бази, а складність її узгодженої імплементації. Вона наголосила, що ефективність державної політики слід оцінювати не лише за кількістю виконаних заходів, а передусім за тим, чи призводять вони до реального забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот), корінних народів та ромської спільноти, і для цього потрібна тісна міжвідомча координація та активна участь самих спільнот.
Ольга Жмурко, експертка Ради Європи, присвятила свій виступ питанням моніторингу, збору даних та оцінки політик у сфері міжнаціональних відносин. Йшлося про те, що якісна державна політика у цій сфері потребує не лише ухвалення рішень, а й постійного аналізу того, як вони працюють на місцях, які проблеми фіксуються у регіонах і яким чином ці дані можуть бути використані для подальшого коригування підходів.
Володимир Кондур, начальник відділу з питань захисту прав осіб з числа ромської національної меншини (спільноти) Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зосередив увагу на проблемах та інструментах захисту прав ромської національної меншини. У контексті загальної логіки панелі це стосувалося як виявлення проблем на місцях, так і пошуку механізмів реагування, які дають змогу краще враховувати потреби правовласників і переводити координацію між інституціями у практичний результат.
Віктор Коврей, начальник відділу етнополітики ДЕСС, у своєму виступі зосередився на координації взаємодії ДЕСС з обласними військовими адміністраціями. Йшлося, зокрема, про вже наявні інструменти такої взаємодії — робочі групи, дорадчі та консультативні формати, зокрема Раду громадських об’єднань національних меншин (спільнот) та експертну раду, а також про важливість системного зворотного зв’язку від регіонів. Окремо було наголошено, що посилення інституційної присутності ДЕСС на місцях та поглиблення постійної комунікації з обласними військовими адміністраціями є необхідною передумовою для більш узгодженого виконання державної політики у сфері етнополітики.
Окрему увагу під час наради-семінару було також приділено питанням свободи совісті, імплементації законодавства про релігійні організації та ролі ДЕСС у забезпеченні його дотримання. Панель модерував Віктор Войналович, Перший заступник Голови ДЕСС, який окреслив ключові процеси та тенденції у релігійній сфері в умовах повномасштабної російської агресії та представив експертні оцінки суспільних трансформацій.
Вікторія Кочубей, заступниця начальника відділу у справах релігії ДЕСС, зосередила увагу на практичних аспектах імплементації Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», зокрема на викликах, які виникають під час його застосування на регіональному рівні, та необхідності уніфікованого підходу до тлумачення норм.
Вікторія Заяць, начальниця сектору судово-претензійної роботи ДЕСС, поінформувала про стан судових справ за позовами ДЕСС щодо припинення діяльності релігійних організацій, акцентувавши на значенні належного правового супроводу та актуальній судовій практиці.
Вячеслав Горшков, начальник відділу у справах релігій ДЕСС, представив заходи з реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2024 року № 1498, зосередившись на практичних кроках та організаційно-правових аспектах впровадження визначених урядом рішень.
Перший день семінару завершився змістовною дискусією та обміном практичним досвідом. Учасники неодноразово підкреслювали, що саме налагоджена взаємодія між центральним і регіональним рівнями є ключем до того, щоб державна політика у сфері захисту прав національних меншин і корінних народів давала відчутні результати на місцях.
Сьогодні, 27 березня робота наради-семінару продовжилася з фокусом на більш прикладних аспектах. Зокрема, учасники детально обговорили питання забезпечення реалізації прав осіб, які належать до ромської національної спільноти, а також адміністративно-правові механізми забезпечення діяльності релігійних організацій — від реєстраційних процедур і передачі культових споруд до надання адміністративних послуг.
