У Страсбурзі відбулося 13-те засідання Керівного комітету Ради Європи з питань антидискримінації, розмаїття та інклюзії (CDADI) – одного з ключових майданчиків, де держави-члени Ради Європи обговорюють сучасні виклики у сфері прав людини, рівності та суспільної згуртованості. Україна послідовно долучається до цієї роботи, адаптуючи національне законодавство до європейських стандартів та обмінюючись досвідом у протидії дискримінації, мові ворожнечі та злочинам на ґрунті ненависті.
16–18 червня 2026 року заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський у режимі онлайн взяв участь у 13-му засіданні Керівного комітету Ради Європи з питань антидискримінації, розмаїття та інклюзії (CDADI), що проходило у штаб-квартирі Ради Європи у Страсбурзі.
Упродовж трьох днів учасники обговорювали широкий спектр питань, пов’язаних із запобіганням дискримінації, протидією мові ворожнечі та злочинам на ґрунті ненависті. Окрему увагу було приділено практичним досягненням держав-членів Ради Європи у боротьбі з мовою ворожнечі, зокрема в контексті Тижня боротьби з мовою ворожнечі 2026 року та відзначення 18 червня Міжнародного дня боротьби з мовою ворожнечі.
Під час виступу Ігор Лоссовський наголосив, що повномасштабна збройна агресія російської федерації створила для України комплексні виклики, що виходять за межі військового протистояння. Війна спровокувала демографічну кризу, масове внутрішнє переміщення громадян та загальне загострення соціальної напруги. У цих умовах суспільство стає вразливим до радикалізації та поширення ксенофобських наративів. Ворог інструменталізує мову ворожнечі як зброю для фрагментації українського соціуму, підриву довіри до державних інститутів та дискредитації України на міжнародній арені. Тому ефективна протидія дискримінації, запобігання поширенню мови ворожнечі та переслідування злочинів на ґрунті ненависті є критично важливим складником системи забезпечення національної безпеки.
Окремо було представлено кроки України з удосконалення антидискримінаційного законодавства в межах євроінтеграційного процесу. Ігор Лоссовський зазначив, що важливим орієнтиром у цій роботі стала Дорожня карта з питань верховенства права, схвалена Кабінетом Міністрів України у 2025 році. На виконання її положень та завдань Державної цільової програми «Єдність у розмаїтті» до 2034 року ДЕСС розробила законопроєкт щодо вдосконалення механізмів захисту від дискримінації.
Документ передбачає запровадження в українському законодавстві трьох нових понять: «мова ворожнечі», «множинна дискримінація» та «дискримінація за асоціацією». Як зазначив Ігор Лоссовський, це дозволить наблизити національну правову систему до сучасних європейських стандартів та зробити захист від дискримінації більш ефективним.
Ефективність впровадження реформ в цій сфері залежить від здатності Національної поліції України, органів прокуратури та судів реалізувати їх на практиці. Імплементація європейського досвіду вимагає запровадження алгоритмів досудового розслідування, заснованих на практиках Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) щодо ідентифікації маркерів злочинів на ґрунті ненависті. Ключовим інструментом трансформації є застосування філософії того, що поліція орієнтована на потреби громадян.
Окремий блок засідання був присвячений діяльності Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ECRI). Керівництво Комісії представило результати роботи за 2025 рік. У своєму виступі Ігор Лоссовський поінформував учасників про співпрацю України з ECRI в межах шостого моніторингового циклу, який тривав упродовж 2025–2026 років.
Він відзначив активну взаємодію європейських експертів із центральними та місцевими органами влади України, а також громадськими об’єднаннями національних меншин під час моніторингових візитів до Києва та Закарпатської області. Представник ДЕСС подякував експертам ECRI за професійну роботу та підтримку України в умовах воєнного часу.
Учасники 13-го засідання CDADI також обговорили низку інших актуальних питань, пов’язаних із забезпеченням рівності, розвитком інклюзивних політик, захистом прав людини та зміцненням суспільної згуртованості в державах-членах Ради Європи.