28 травня Голова ДЕСС Віктор Єленський виступив під час наукового семінару «Як притягати до відповідальності та застосовувати санкції до церковних лідерів, які співпрацювали з російськими та радянськими спецслужбами?», організованого французьким дослідницьким центром Collège des Bernardins.
Відкриваючи дискусію, історик, філософ, богослов, співкерівник департаменту «Політика і релігії» центру Collège des Bernardins Антуан Аржаковський, який виступив модератором дискусії, наголосив, що питання співвідношення свободи віросповідання, національної безпеки та перехідного правосуддя набуває особливого значення в умовах сучасної гібридної війни. За його словами, Україна сьогодні є важливим прикладом для демократичних держав, які стикаються з ризиком використання релігійних структур як інструментів зовнішнього впливу та втручання.
У ході свого виступу Голова ДЕСС Віктор Єленський детально поінформував учасників про механізми реалізації українського законодавства у сфері свободи віросповідання. Він зупинився на обставинах, які зробили необхідним ухвалення Закону “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”.
Віктор Єленський підкреслив, що реалізація цього Закону беззастережно спростувала спекуляції, які нагромаджувалися навколо нього під час розробки законопроєкту та його ухвалення. Попри розгорнуту кампанію із дискредитації Закону, він переслідує легітимну мету, є необхідним у демократичному суспільстві та пропорційним, передбачає цілковито демократичну процедуру, оскільки судовий розгляд виступає останньою інстанцією, а також не накладає тягаря на совість віруючих, так як підпорядкування Московському Патріархату не є частиною православного віровчення.
Голова ДЕСС також заперечив можливість жорсткого обмеження релігійної діяльності духовенства і вірних УПЦ в єдності із МП, оскільки релігійна свобода для Української держави й українського суспільства є фундаментальною цінністю. Соціологічні опитування демонструють не тільки наявність реальної свободи совісті в Україні, але й те, що українці вважають її необхідною та такою, яку важливо захищати. Власне, релігійна свобода це те, за що, серед іншого, бореться Україна у своїй війні за Незалежність.
Московська Патріархія є одночасно і ворогом релігійної свободи, і ворогом України. Вона спрямовується як на придушення гідного виразу релігійних почуттів, так і на знищення української державності, культури та ідентичності. Тому питання про санкції щодо Патріарха Кирила, який є речником імперіалістично-шовіністичної доктрини “русского міра” і не втомлюється формулювати людиноненависницькі конструкти, є абсолютно легітимним.
Як відомо, включення цього діяча до санкційного списку ЄС блокувала адміністрація Віктора Орбана. Однак санкції проти Патріарха Кирила, очевидно, було б недостатньо; вони мали б бути накладеними на тих архієреїв і кліриків РПЦ, які безпосередньо беруть участь у оспівуванні війни, обслуговують збройні формування РФ та ведуть підривну роботу у країнах Західної Європи. Зрештою, Всесвітня Рада Церков мала би також виключити РПЦ зі свого складу, оскільки її діяльність прямо суперечить фундаментальним засадам християнства.
