Коли війна випробовує людину на міцність, особливо важливо, щоб поруч був той, хто допоможе не втратити віру, знайти сили підвестися після втрати і нагадати, заради чого триває боротьба. Саме такою є місія військового капелана — бути поруч із захисником не лише в години перемог, а й у найважчі моменти.
У стінах Національного заповідника «Софія Київська» відбулася урочиста церемонія 14-го випуску військових капеланів, які завершили восьмитижневий курс підвищення кваліфікації тактичного рівня з питань військового капеланства.
Софія Київська — місце, де переплітаються історія української державності, духовності та культури, — вже стала особливим символом для військових капеланів. Саме тут відбуваються урочистості з нагоди завершення підготовчих курсів та отримання сертифікатів на право служіння, яке потребує не лише знань, а й великої внутрішньої сили, мудрості та готовності бути поруч із людьми у найважчі моменти їхнього життя.
За доброю традицією церемонія розпочалася зі спільної молитви. Представники різних християнських конфесій благословили випускників, після чого капелани проголосили Кодекс військового капелана, Молитву військових капеланів та спільно помолилися за Україну, її захисників і справедливий мир.
Учасників урочистостей привітали представники держави, Збройних Сил України та релігійних організацій. Звертаючись до випускників, Перший заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович передав вітання від Голови ДЕСС Віктора Єленського та наголосив, що сьогодні служіння військового капелана має особливе значення для українського війська і всієї держави.
Він підкреслив, що саме в час війни особливої ваги набувають слова Тараса Шевченка: «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю». Це заклик до єдності, взаємної підтримки та відповідальності одне за одного — цінностей, без яких неможливо вистояти у боротьбі за свободу.
Віктор Войналович наголосив, що військовий капелан — це людина, яка завжди поруч із воїном. Саме капелани допомагають військовослужбовцям знаходити внутрішню опору, не втрачати віри та людяності навіть в умовах найважчих випробуваннях.
«Бути поруч із бійцями, бути поруч із нашими захисниками, допомагати, підтримувати, наставляти і всіляко зміцнювати в них силу духу та віру в перемогу», — наголосив він.
Перший заступник Голови ДЕСС також відзначив, що інститут військового капеланства в Україні продовжує розвиватися. Розширюються програми підготовки, зростає міжнародна співпраця, запроваджується навчання помічників військових капеланів, а самі капелани дедалі активніше долучаються до важливих державних та суспільних ініціатив. Це свідчить про зміцнення інституту військового капеланства та зростання його ролі як у війську, так і в українському суспільстві.
Бути військовим капеланом — означає не лише звершувати богослужіння чи молитву. Це щодня розділяти з військовими їхні втрати й переживання, підтримувати тоді, коли бракує слів, допомагати знаходити сили жити, боротися і вірити. Саме тому місія капелана залишається однією з найвідповідальніших і найнеобхідніших.
Попереду на випускників чекає служіння у військових підрозділах. Там, поруч із українськими воїнами, вони стануть тими, хто допомагає не втратити віру, підтримує у хвилини випробувань і нагадує, що навіть у найтемніші часи людяність, гідність і надія залишаються нашою силою.
