Проблеми відсутності документів, доступу до цивільної реєстрації та подолання правової «невидимості» ромських громад стали ключовими темами міжнародного заходу Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ), який відбувся у Варшаві за участю представників державних інституцій, громадських організацій та міжнародних експертів.
Однією з ключових подій стала презентація збірника БДІПЛ про виклики, успішні практики та досвід держав-учасниць ОБСЄ у сфері цивільної реєстрації та документування ромів і сінті. Документ підготували на запит України за підсумками конференції 2024 року, співорганізатором якої виступила Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.
Збірник об’єднав досвід восьми країн ОБСЄ та практичні підходи до подолання проблеми бездокументованості, яка й досі залишається одним із бар’єрів для реалізації прав частини ромських громад.
Під час робочої сесії український досвід представила головна спеціалістка відділу євроінтеграції та міжнародного співробітництва ДЕСС Оксана Боревич. Вона розповіла про роботу, яку Україна проводить у межах Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини в українському суспільстві до 2030 року, координацію виконання якої забезпечує ДЕСС.
За словами Оксани Боревич, міжнародний досвід підтверджує, що найкращі результати дає поєднання законодавчих змін із практичною роботою безпосередньо в громадах. Для України особливий інтерес становлять підходи, засновані на міжвідомчій координації, використанні мобільних сервісів, залученні представників ромської спільноти до консультування та підтримки громадян, а також системному моніторингу ефективності державної політики.
Окрему увагу під час заходу приділили ролі жінок у ромських громадах. Оксана Боревич наголосила, що міжнародний досвід демонструє важливу роль ромських жінок як лідерок громад, консультанток і посередниць між громадою та державними інституціями. Вона також поділилася баченням того, як успішні гендерно орієнтовані практики можуть бути адаптовані в Україні.
«Не менш важливими є програми підвищення правової обізнаності, забезпечення доступу жінок до документів, освіти, медичних та соціальних послуг, а також спеціальні заходи підтримки матерів і дітей. Саме такі підходи можуть бути успішно адаптовані та масштабовані в українському контексті», – підкреслила Оксана Боревич.
Вона також додала, що ДЕСС послідовно впроваджує принципи безбар’єрності та гендерної рівності в практичну діяльність. Яскравим підтвердженням цього є той факт, що практично половину амбасадорів безбар’єрності, які наразі співпрацюють із ДЕСС, становлять ромські жінки-лідерки, що демонструє їхнє реальне залучення до суспільних процесів і механізмів ухвалення рішень.
Учасники дискусій неодноразово поверталися до питання, як ефективно використовувати міжнародний досвід. Українська сторона наголосила, що йдеться не про копіювання готових моделей, а про їх осмислення та адаптацію до українських реалій у співпраці державних органів, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
Другий день заходу був присвячений презентації Керівних принципів БДІПЛ щодо інтеграції питань ромів і сінті в діяльність національних інституцій з прав людини та органів з питань рівності. Документ покликаний допомогти державним інституціям ефективніше враховувати потреби ромських громад і посилювати механізми захисту від дискримінації.
Під час обговорення прогресу України у сфері забезпечення прав ромської національної меншини Оксана Боревич розповіла про роботу з кодифікації ромської мови. Вона зазначила, що сьогодні ромська мова в Україні представлена кількома діалектами та поки не має єдиної літературної норми. Саме тому триває робота над створенням спільного алфавіту, який має стати важливим кроком для збереження мовної спадщини ромської спільноти та її передачі наступним поколінням.
За її словами, напрацьований проєкт алфавіту вже передано на погодження до заінтересованих державних органів і наукових установ.
Також Оксана Боревич розповіла про підготовку Ромського форуму України, над створенням якого працює ДЕСС спільно з представниками ромських громад та партнерами. Форум має стати платформою для діалогу між ромськими громадами, органами влади, міжнародними партнерами, бізнесом та громадянським суспільством.
Окрему частину виступу Оксана Боревич присвятила змінам у сфері антидискримінаційної політики в контексті європейської інтеграції України. Вона представила розроблений ДЕСС законопроєкт щодо вдосконалення механізмів захисту від дискримінації, який передбачає запровадження до українського законодавства понять «мова ворожнечі», «множинна дискримінація» та «дискримінація за асоціацією». Водночас було наголошено, що ефективність будь-яких законодавчих змін залежить не лише від їх ухвалення, а й від практичного застосування. Саме тому важливими залишаються впровадження підходів ОБСЄ до виявлення злочинів на ґрунті ненависті та розвиток людиноцентричних підходів у роботі державних інституцій.
Для України цінність таких міжнародних зустрічей полягає не лише в обміні досвідом, а й у можливості знаходити рішення, які можуть працювати в українських умовах. Саме тому одним із ключових висновків варшавських дискусій полягає не в копіюванні готових рішень. Ефективні зміни народжуються тоді, коли міжнародний досвід враховує національний контекст, потреби громад і реальні виклики. Саме такий підхід ДЕСС розглядає як основу для подальшої роботи над забезпеченням прав і можливостей ромської національної меншини в Україні.
