Крізь обстріли й завивання сирен, крізь розлуку, втрати й пекучий біль — уже який рік поспіль у час великого випробування для нашої країни, до мусульманської спільноти України приходить Рамадан.
Це місяць не лише посту й молитви. Це час особливої близькості до Всевишнього, одного до одного. Час, коли підтримка має вагу хліба, сказане слово — силу обіймів, а спільна молитва стає джерелом сили. У ці дні віра не просто звучить у словах — вона живе в діях, у турботі, у милосерді, у щирому співчутті, у готовності підставити плече, поділитися останнім, зігріти добрим словом.
З глибокою повагою і вдячністю згадуємо наших братів-мусульман, які разом з усіма захисниками стоять на обороні України. Вони тримають піст у складних умовах, звершують намаз там, де поруч лунають вибухи, і водночас залишаються вірними своїй вірі, присязі та своїй державі. Їхня стійкість — це не лише мужність воїнів, а й свідчення глибини їхньої віри, честі та гідності.
Нехай Всевишній оберігає кожного захисника, зміцнює їхні серця, дарує витримку і надію, захищає від небезпеки та повертає до рідних домівок живими й неушкодженими. Нехай молитви матерів і дружин будуть почуті, а родини дочекаються своїх близьких у мирі й радості.
І нехай цей благословенний місяць наблизить той день, коли над нашою землею запанує мирне небо, коли родини знову зберуться разом, коли голос муедзина лунатиме в тиші, а не під звуки тривог, а молитви лунатимуть у вільних мечетях.
З щирістю в серцях і глибокою повагою —
Рамадан мубарак!