18-19 грудня у Києві відбулася дводенна нарада-семінар Державної служби України з етнопроітики та свободи совісті: «Повертаючись до Європи: актуальні питання політики України у сфері свободи совісті та забезпечення прав національних меншин і корінних народів». Співорганізатором заходу виступив спільний проєкт Ради Європи та Європейського союзу «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні».
У роботі наради-семінару взяли участь працівники структурних підрозділів обласних і Київської міської військової адміністрацій з питань етнополітики та свободи совісті, представники органів державної влади, Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій України, Офісу Ради Європи.
У фокусі зустрічі були актуальні питання законодавства в сфері національних меншин (спільнот) та його імплементації, євроінтеграційна політика держави та забезпечення прав національних меншин (спільнот), зокрема, реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини; питання релігійної свободи в Україні в умовах російської агресії .
На початку зустрічі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять Героїв, полеглих на війні.
«Ми працюємо під час повномасштабної агресії рф, війна визначає нашу основну діяльність. Першочергові зусилля ми спрямовуємо на максимальне сприяння релігійним і етнонаціональним об’єднанням в їх участі у спротиві російській агресії, – підкреслив під час вітального слова Голова ДЕСС Віктор Єленський. Здобутком національної законодавчої системи у галузі прав національних меншин є Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів стосовно прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах», який Верховна Рада ухвалила 8 грудня 2023 року. Проте разом із успіхами залишаються і серйозні виклики у сфері свободи совісті. Тому, сподіваюся, сьогоднішня дискусія зробить свій внесок у їхнє вирішення», — додав він.
Характеризуючи закон щодо національних меншин, заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні Ерленд Фалк наголосив, що Україна зробила великий поступ у реформах на шляху до ЄС,було враховано всі висновки Ради Європи і надалі важливо забезпечити їх реалізацію.
«Оперативно і синергетично було відпрацьовано з парламентом рекомендації Європейської комісії, необхідні для подальшого руху до членства в ЄС. Всі найкращі практики європейського законодавства імплементовані в українське законодавство. За нами тепер реалізація. Від сьогодні розпочався скринінг нашого законодавства на предмет сумісності з європейським. Подібне ми робили, коли готувалися до виконання семи директив від ЄС. Це говорить лише про одне — попереду важкі місяці щоденної рутинної роботи не для галочки, а для себе», — зауважив Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчинов.
Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков наголосив, що була пророблена колосальна робота щодо виконання Україною рекомендацій Єврокомісії необхідних для подальшого руху до членства в ЄС. «ДЕСС була головним драйвером цього процесу, продукувала всі напрацьовані рішення, – сказав Олександр Ільков. – Також без плідної співпраці з парламентом, нам не вдалося б досягти цього успіху. Останнє голосування – ухвалення закону щодо прав національних меншин в окремих сферах з урахуванням експертної оцінку Ради Європи та її органів конституційною більшістю, достатньо складного політичного питання – підтвердило прагнення рухатися євроінтеграційним шляхом».
У контексті дискусії Голова комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв підкреслив, що в Україні історично панував принцип мультикультуралізму, який сформувався на узгодженні між різними релігійними та етнічними групами певних цінностей.
«Справжній мультикультуралізм будується на тому, що всі живуть так, як домовилися, а не так, як кожен хоче. І це єднання забезпечує те, що сьогодні поряд боронять Україну вірмени та азербайджанці, мусульмани та християни, борються за європейські цінності разом з усіма», —сказав він.
Зі свого боку координаторка сектору культури Представництва ЄС в Україні Тетяна Шульга підкреслила, що наразі все більше на тлі мультикультуралізму чути голоси національних інтересів. На її думку, для України це стане школою дипломатії — досягати компромісів у непростих рішеннях.
Нарада-семінар містила чотири панелі, модераторами яких були Юлія ТИЩЕНКО – Голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень, керівник програм, Віктор Войналович – перший заступник Голови ДЕСС.
ПАНЕЛЬ № 1
Євроінтеграційна політика держави та забезпечення прав національних меншин (спільнот).
Процесуальний аспект переговорів про членство України в ЄС пояснив міжнародний експерт Ради Європи Александр Пейович. Він зазначив, що під час переговорів країна-кандидат має погодити з ЄС законодавство у шістьох кластерах, першим і базовим із яких є Fundamentals ( «Засадничі розділи»). Саме в цьому розділі будуть питання захисту прав людини, національних меншин і свободи совісті.
Він підкреслив, що для України важливо приєднатися до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, ухвалити Міжнародну конвенцію щодо прав працівників-мігрантів та долучитися до протоколу щодо захисту особистих даних під час їхньої автоматичної обробки.
Водночас заступник Голови ДЕСС Ігор Лоссовський розповів про законодавчі аспекти забезпечення прав національних меншин (спільнот) (внесення змін до Закону України про національні меншини (спільноти) України, Державну національно-культурну цільову програму «Єдність в розмаїтті» до 2034 року).
«Ухвалений законопроєкт про внесення змін до деяких законів України з урахуванням експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах модернізує українську правову рамку в галузі забезпечення прав національних меншин та корінних народів, згідно з міжнародними зобов’язаннями України, а також вперше визначає цілі та державну політику в цій галузі», — підсумував Ігор Лоссовський.
Він додав, що процедуру міжвідомчого погодження проходить Державна цільова програма «Єдність у розмаїтті», розрахована на 10 років, яка є ключовим імплементаційним чинником щодо реалізації державної політики у сфері національних меншин.
Своїм досвідом у реалізації програми національно-культурного розвитку національних меншин на базі регіонів поділилися представники Одещини та Закарпаття.
Директор Департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської ОВА Роман Молдавчук зазначив, що проєктом розвитку угорської громади, однієї з найчисленніших у регіоні, є індустріальні парки, які розвивають інфраструктуру на Закарпатті. За його словами, економічні стимули забезпечують перспективи угорській громаді в Україні, а також сприяють інтеграції в українське суспільство через вивчення державної мови, якою відбуваються виробничі процеси.
«Етнічний фактор — один із базових елементів, який впливає на ситуацію в Україні та в нашому регіоні», — зауважила заступник директора Департаменту-начальник управління культури, національностей та релігій Департаменту культури, національностей, релігій та охорони обʼєктів культурної спадщини Одеської ОВА Ярослава Різникова.
За її словами, Одещина — одна із найбільш поліетнічних областей: співвідношення між представниками українського етносу та національними меншинами складає 62,8% та 37,2%, відповідно. Ярослава Різникова поінформувала, що з метою підтримки національних меншин в регіоні діє п’ять обласних центрів національних культур, регіональна програма «Культура Одещини», а також національні школи недільного типу: до війни їх було 43, переважна більшість із яких — болгарські.
ПАНЕЛЬ № 2
«Реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини»
У межах наради-семінару «Повертаючись до Європи: актуальні питання політики України у сфері свободи совісті та забезпечення прав національних меншин і корінних народів» спікери обговорили реалізацію прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини.
«У контексті євроінтеграції належний захист прав і свобод національних меншин є ключовою задачею. Сьомий пункт рекомендацій присвячено саме правам національних спільнот, зокрема, ромської», — зазначив Представник Уповноваженого Верховної Ради України з рівних прав і свобод прав національних меншин політичних та релігійних поглядів Михайло Спасов.
За його словами, Офіс Уповноваженого систематично проводить моніторингові візити та перевірки ромської спільноти на предмет додержання прав і свобод громадянина. Зокрема, з метою розуміння ситуації, у якій перебувають роми – внутрішні переселенці, моніторингові візити відбулися на Закарпатті, Львівщині та Одещині. Михайло Спасов зауважив, що заходи у місцях компактного проживання ромів виявили потребу у поліпшенні побутових умов.
Зі свого боку начальник відділу співпраці з етнічними спільнотами ДЕСС Віктор Коврей схарактеризував Ромську Стратегію до 2030 та план заходів на її виконання.
«Розроблення та затвердження відповідного плану заходів було необхідно, оскільки у запланованій державній цільовій національно-культурній програмі «Єдність у різномаїтті» спеціально для ромської спільноти передбачено лише один захід», — зауважив він.
Стратегія містить вісім основних цілей, які серед іншого актуалізують статистичну інформацію щодо ромської національної меншини, забезпечують правовий захист та протидію дискримінації осіб — представників ромської спільноти.
Згідно зі Стратегією, відбудеться розширення доступу до послуг у галузі охорони здоров’я та освіти, підвищення якості житлово-побутових умов і рівня зайнятості серед ромів. Передбачається і підтримка ромської культури. Віктор Коврей підкреслив, що переважна більшість з цих цілей ґрунтується на взаємодії з обласними адміністраціями і закликав колег долучатися до реалізації стратегії.
Водночас директор Департаменту закордонних справ та гуманітарних питань Благодійного фонду «Romodrom» Ян Гусак розповів про досвід Чеської Республіки щодо просування власної Стратегії ромської інтеграції.
За його словами, уряд Чехії визначив найбільш проблемними галузі працевлаштування, освіти і доступу до медичних послуг. Розв’язували ці проблеми завдяки взаємодії з громадськими організаціями, представники яких належали до ромської спільноти. Таким чином, відбувалася комунікація між самою спільнотою та державою, а також моніторинг здобутків Стратегії.
«Сегрегація та дискримінація відбуваються в основному на місцевому рівні. Тож необхідно на місцях створити такі умови, щоб уникнути сегрегації в галузі освіти, працевлаштування. Наприклад, треба комунікувати з роботодавцями, аби вони брали на роботу ромів без різних острахів», — сказав Ян Гусак.
Під час дискусії було порушено питання коректності даних щодо етнічних спільнот, які є важливими для багатьох цілей, зокрема, для оцінки потреб і становища національних меншин, розробки політики та програм, спрямованих на їхні потреби, моніторингу результатів цих програм. Однак, у випадку з ромською меншиною, точність даних є особливо проблематичною – багато ромів не мають бажання декларувати свою етнічну належність. Це може бути пов’язано з дискримінацією, яку вони зазнавали в минулому.
