Об’єднати досвід заради спільної справи: проведено семінар «Розробка регіональних планів на виконання Ромської стратегії 2030: обмін ідеями та досвідом, пошук оптимальних рішень»

3‒4 грудня 2021 року Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) у партнерстві з Офісом Ради Європи в Україні провела семінар «Розробка регіональних планів на виконання Ромської стратегії 2030: обмін ідеями та досвідом, пошук оптимальних рішень»

Задля пошуку оптимальних рішень семінар ДЕСС об’єднав досвід органів державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства, зокрема учасниками заходу стали представники Вінницької, Закарпатської, Одеської, Черкаської обласних державних адміністрацій, представники правозахисних, доброчинних та інших українських та міжнародних організацій, зокрема Ради Європи, Моніторингової місії ООН з прав людини, ОБСЄ, Ініціативи з верховенства права Американської асоціації юристів (ABA ROLI) та Міжнародного фонду «Відродження».

Дводенна робота була спрямована на обмін ідеями та досвідом, пошук оптимальних рішень, формування рекомендацій щодо розробки регіональних планів заходів на виконання Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року.

Зокрема обговорили:

  • загальнонаціональний звіт про реалізацію заходів 2020;
  • проєкт плану заходів Вінницької ОДА та досвід формування плану заходів Запорізької ОДА;
  • досвід співпраці з об’єднаними територіальними громадами з питань ромської спільноти;
  • успішний досвід дошкільної підготовки дітей в Ужгороді;
  • як забезпечити поселення питною водою;
  • що потрібно для успішної роботи культурних осередків;
  • що насправді відбувається з програмами соціального житла;
  • про що варто знати всім зі школи, щоб не стати заручниками стереотипів.

З вітальним словом виступили Голова ДЕСС Олена Богдан та заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні Вахаг Мурадян.

Голова ДЕСС Олена Богдан подякувала Раді Європи та всім учасникам за важливе партнерство і запросила спільно шукати відповіді, тримаючи у фокусі уваги потребу діяти в непростих структурних умовах. «Коли працюємо над задачею, важливо дати відповіді, на основі яких легко діяти. Хто саме (зокрема, які саме структури, організації) та в який саме спосіб зможуть вплинути на розв’язання проблеми, вирішення задачі? Які перешкоди можуть трапитися? Що може допомогти? Якою саме є послідовність кроків, яка може дати позитивний результат?» — наголосила очільниця відомства.

Обговорення модерували Олена Богдан та Андрій Гнаповський (ДЕСС).

Захід відбувся за підтримки проєкту Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи ромів та мов меншин в Україні».

Поруч із презентаціями значна частина часу була присвячена саме діалогу, зокрема й роботі в групах, з метою якомога точнішого розуміння викликів і віднайдення вдалих рішень. Діалогічний формат заходу уможливив повноцінно об’єднати досвід учасників.

Одним із найважливіших стало обговорення проєкту Регіонального плану заходів на виконання Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року, представленого начальником Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Ігорем Салецьким. Зараз проєкт перебуває на стадії електронних консультацій з громадськістю.

Учасники семінару поділилися своїми враженнями від дводенної роботи на своїх сторінках в соцмережах.

 «У рамках заходу я мав нагоду поділитися досвідом роботи з молоддю міста Каховки, практикою формування ромського молодіжного центру, а також розповісти про ініціативу залучення ромської молоді (яка опинилася поза школою) до отримання шкільної освіти на екстернатній формі навчання у Каховській ЗОШ № 6.  Крім того, з цікавістю познайомився і з різноманітними напрацюваннями в інших областях. Радий, що держава прийняла Ромську стратегію 2030, сподіваємось на її успішну реалізацію у регіонах», — пише на своїй сторінці у Фейсбук Януш Панченко з міста Каховки Херсонської області.

Костянтин Мусенко вважає, що саме за допомогою такого точкового підходу можна досягти бажаних результатів. «Хотів би зазначити, що для громад які мають компактні поселення ромів було б доцільно включати у загальну Стратегію розвитку ТГ питання, які б сприяли реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини», — стверджує Костянтин.

«Працювали з Державною службою з етнополітики та свободи совісті, представниками та представницями обласних Управлінь культури, ромськими громадськими організаціями та міжнародними партнерами. Це був безцінний досвід», — ділиться враженнями Наталя Куштін, яка представляла Благодійний Фонд «Вітри змін».

Депутат Ужгородської міської Ради Мирослав Горват відзначив, що ефективне впровадження Ромської стратегії 2030 залежить значною мірою від місцевих органів влади. «І це чудово, що до нашої думки питань та до неї прислухаються, а не просто спускають директиви згори. Я щиро радію, що нарешті наша держава виробляє власну політику щодо ромів, що важливі соціальні питання піднімаються на найвищому рівні. За це дуже дякую організаторам. Сподіваюся, що якомога швидше запрацює в країні ромська стратегія та усі заплановані заходи, а на місцях приймуться відповідні програми і будуть реалізовуватися. Повірте, це дуже потрібно для ромської громади», — зазначив представник Закарпаття. Мирослав Горват переконаний, що проведений захід — це лише початок великих справ для розвитку ромських громад та України загалом.

Фото: Офіс Ради Європи в Україні

Поділитись:
Категорії
Інші публікації