29 січня в Києві, у Патріаршому центрі Української Греко-Католицької Церкви, відбулася подія, що виходила далеко за межі церковного середовища, — презентація першого українського перекладу спільної декларації «Документ про вселюдське братерство заради миру й спільного життя в усьому світі», яку 4 лютого 2019 року в Абу-Дабі підписали папа Франциск і Великий імам Аль-Азгару шейх Ахмад Аль-Таєб.
Тримовне видання (українською, англійською та арабською мовами) вперше робить цей надзвичайно важливий текст доступним для українського читача. Презентацію спільно підготували Комісія УГКЦ з міжконфесійних та міжрелігійних відносин і Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій.
Йшлося не лише про релігію — а про війну і мир, відповідальність і межі допустимого, про тонку, але небезпечну межу, де закінчується віра і починається маніпуляція. У заході взяли участь представники різних християнських Церков, а також мусульманських громад України. У центрі уваги звучала ідея братерства як універсального покликання людини — поза межами конфесій і релігійних ідентичностей.
Глава УГКЦ Блаженніший Святослав наголосив, що повага до людської гідності та свободи віросповідання є передумовою справжнього миру, а використання Божого імені для виправдання насильства є глибоким блюзнірством.
Найгостріше прозвучали слова самого документа: «Ми просимо припинити використовувати Боже ім’я для виправдання вбивств, вигнань, тероризму та гноблень… Всемогутній Бог не потребує ніякого захисту і не хоче, щоб Його ім’я використовували для залякування людей».
У контексті повномасштабної війни ці слова набули особливо конкретного й болісного звучання. Блаженніший Святослав прямо назвав те, з чим сьогодні стикається Україна:«Ця ідеологія, яка сьогодні воює проти України, яку ми називаємо ідеологією „русского міра“, виправдовує вбивство в ім’я Бога, а війну проти України називає священною».
Він також провів важливу паралель і водночас висловив надію, що подібні трагедії можна зупинити, якщо суспільства вчасно виробляють імунітет до маніпуляцій вірою: «Ісламський світ мав імунітет, антитіла, щоби відторгнути використання релігії для політичних цілей… Я сподіваюся, що подібний імунітет з’явиться і у християн… І ми разом скажемо, що вбивати в ім’я Бога — це блюзнірство».
Цю думку — про небезпеку маніпуляцій і втрату базових орієнтирів —продовжив начальник відділу у справах релігій ДЕСС Вячеслав Горшков. Його виступ був не про догмати, а про історичний досвід людства і причини, чому ідея миру досі залишається незавершеним проєктом.
Він нагадав, що ідея єдиного людства не була даністю — до неї людство йшло століттями. Саме усвідомлення одного Бога дало людям підставу побачити себе не ворогами з різним походженням, а частиною спільної історії.
Перелом стався тоді, коли монотеїзм — передусім через християнство та іслам — став домінантною релігійною ідеєю. Ще пророки Старого Завіту малювали образ майбутнього, у якому людство збирається разом, щоб «разом розмірковувати про шляхи Господні», а війна стає неможливою. У тому видінні, підкреслив Вячеслав Горшков, настає час, коли люди «вже не будуть вчитись воювати». Та реальність виявилася жорсткішою: минули століття, а людство й досі нарощує армії й бюджети, продовжуючи вірити, що сила здатна принести добро.
«Вся історія людства показує: війни не приводять ні до чого доброго — лише до трагедій і страждань», — наголосив Вячеслав Горшков, нагадавши, що релігію століттями використовували і досі використовують для виправдання агресії.
Саме тому, за його словами, такі документи, як Документ про вселюдське братерство, з’являються тоді, коли «люди, які цінують Боже слово більше, ніж думку правителя», сідають за один стіл. У час, коли країни знову ізолюються і змагаються за вплив, релігійні спільноти залишаються одними з небагатьох, хто тримає в полі зору ідею єдиного людства.
«Релігійні традиції вижили не випадково, — наголосив він. — Вони пройшли тисячоліття випробувань і довели, що мають у собі щось, що їх зберігає». Цей досвід, переконаний Вячеслав Горшков, важливий не лише для віруючих, а й для держави та всього суспільства, яке хоче вистояти й жити в мирі.
На завершення він висловив сподівання, що документ буде почутий саме в Україні — суспільстві, яке сьогодні переживає війну. Адже в ньому збережена стара, але не втрачена надія, закладена ще пророками Старого Завіту:
«Мир можливий. Єдність можлива. І людство здатне все подолати, вистояти і досягнути тієї мети, яку Бог поставив для всіх нас».
