Українське суспільство перебуває у стані значних змін, і релігійна сфера відображає ці процеси. Дослідження Центру Разумкова, яке було сьогодні презентовано в Укрінформі, демонструє зміни у релігійних переконаннях українців за останні два десятиліття. Хоча частка православних знижується, зростає підтримка Православної Церкви України (ПЦУ) та греко-католиків. Війна суттєво вплинула на роль Церкви, посиливши її соціальне значення. Українське суспільство демонструє високий рівень релігійної толерантності, а також очікує від Церкви активнішої участі у вирішенні соціальних проблем.
Дослідження присвячене релігійній ситуації в Україні, стосункам церков із державними інституціями, міжконфесійним взаєминам, змінам в усвідомленні громадянами важливості релігійної сфери, а також сприйняттю громадянами потреби захисту національної безпеки у духовній сфері та неприпустимості впливу держави-агресора на релігійно-інформаційне середовище країни, що перебуває у стані війни.
Як повідомив президент Центру Разумкова, шеф-редактор журналу “Національна безпека і оборона” Юрій Якименко, 29 січня це дослідження також буде презентовано в Лондоні, аби закордонні політики й громадські діячі отримали інформацію з першоджерел, а не від російських пропагандистів.
Важливість дослідження для широкого вітчизняного загалу політиків, державних діячів, науковців, експертів та релігійного активу, як і для міжнародного експертного середовища відзначив керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Томас Біррінгер.
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Віктор Єленський наголосив, що за 24 роки створено колосальний дослідницький корпус. Зокрема, зафіксовано зміни, які відбуваються у сприйнятті релігії в Україні суспільством та державно-церковних відносинах. «Суспільство і політикум стали перед необхідністю захистити Україну від зловживання релігією — спроб використати релігію для підриву української державності, знищення її культури й ідентичності, — зазначив голова ДЕСС. — Тобто тих цілей, про які заявив провід не лише російської федерації, але й Російської Православної Церкви».
Віктор Єленський пояснив, що на протидію цьому спрямований закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», який згодом опинився в центрі серйозних політичних дебатів та суспільних дискусій і став у 2024 році, коли проводилося дане дослідження, об’єктом відвертих дезінформаційних спецоперацій, які здійснює російська федерація та її проксі.
«Хочу нагадати, що цей закон передбачає заборону діяльності в Україні тільки Російської Православної Церкви, яка, згідно з резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи, є ідеологічним продовженням режиму Путіна і яка прямо оголошує своєю метою знищення України через її «деукраїнізацію», — акцентував Голова ДЕСС.
Керівник проєкту «Інформаційна оборона» Ігор Жданов інформував, що згідно з дослідженням закон підтримують різні середовища — до 80 відсотків українських громадян. На його думку, важко залишатися прихильником російської церкви, коли на тебе направляють зброю ті, яких благословляє на вбивства її очільник. «Українське суспільство у переважній своїй більшості сподівається, що цей закон буде виконаний, — підкреслив Ігор Жданов. — А якщо УПЦ МП не виконає вимог закону, вона буде заборонена як така, що має керівний центр у країні, яка розпочала збройну агресію».
Перший заступник голови ДЕСС Віктор Войналович наголосив, що Церква в Україні здійснює активне соціальне служіння, особливо в контексті гуманітарної допомоги та підтримки Збройних сил. Вона виконує важливу адвокаційну місію з захисту національних інтересів Української держави.
Церква сприяє розвитку діалогу між різними конфесіями та вирішенню важливих соціальних питань, що підкреслює її роль у формуванні суспільної свідомості та цінностей українського соціуму. «Зрілість українського суспільства оцінюється тим, що воно досить адекватно сприймає всі ці процеси, можливості, потенціал релігійного простору і церков, — наголосив Віктор Войналович. — Кожного року ми є свідками, і дослідження це підтверджуює вкотре, що попри зміну обставин, довіра суспільства до Церкви залишається вельми високою. Суспільство делегує церквам місію у соціальному служінні, гуманітарній допомозі, активізації діяльності на міжнародній арені з метою захисту інтересів України».
Начальник відділу у справах релігії ДЕСС Вячеслав Горшков акцентував увагу на важливості соціологічних досліджень у сфері релігії для формування державної політики. Він зазначив, що держава ніколи не мала повноти інформації про релігійний простір України, однак війна та інтенсивна комунікація з релігійними організаціями сприяють покращенню ситуації. Дослідження, які проводяться, дозволяють краще зрозуміти динаміку релігійних змін та створювати потужні інформаційні бази для аналізу релігійної мапи країни.
«Ми й досі стикаємося з нерозумінням нашими закордонними партнерами релігійної ситуації в Україні. Але завдяки дослідженням і комунікації відчуваємо, що поволі достукуємося до тих людей, які тримають у фокусі Україну, — наголосив Вячеслав Горшков. — Ми бачимо, що настає розуміння нашої політики: що ми не воюємо з релігією, а що ми воюємо якраз проти того, що релігію спотворюють, що її перетворюють на інструмент ворожого впливу, що зводять християнство з його високими цінностями до якоїсь злочинної державної ідеології».
Своїми думками з приводу дослідження та, загалом, релігійної ситуації в Україні й захисту духовної незалежності поділилися на презентації заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко, народний депутат України, один з ідеологів обговорюваного закону Ростислав Павленко, науковий радник Центру Разумкова Олексій Гарань, релігієзнавці Сергій Здіорук, Олександр Саган та Людмила Филипович.
Докладно з результатами дослідження Центру Разумкова «Релігія і Церква в українському суспільстві: 2000-2024 рр.» можна ознайомитися за посиланням
