You are currently viewing «Важливо ставити конкретні питання, відповіді на які показують реальні можливості й виклики в реалізації прав меншин» ‒ Голова ДЕСС

«Важливо ставити конкретні питання, відповіді на які показують реальні можливості й виклики в реалізації прав меншин» ‒ Голова ДЕСС

  • Категорія запису:Новини

12‒13 жовтня в онлайн-форматі відбувся Європейський регіональний форум щодо запобігання конфліктів та захисту прав людини в контексті меншин (European Regional Forum on conflict prevention and the protection of the human rights of minorities), організований Інститутом імені Томаса Лантоса (Будапешт, Угорщина) за ініціативою Спеціального доповідача ООН з питань меншин.

Поряд з аналогічними форумами в інших регіонах світу, Європейський регіональний форум організований із метою врахування регіонального контексту та вироблення рекомендацій при підготовці тематичної доповіді до 49-го засідання Ради ООН з прав людини в березні 2022 року. Окрім цього, інформація та рекомендації, озвучені на Форумі, будуть взяті до уваги під час Форуму ООН з питань меншин у грудні цього року.

Під час панельних дискусій ДЕСС привернула увагу учасників Форуму до проблеми маніпулятивного використання питань меншин і висловила стурбованість продовженням порушень прав меншин окупаційною адміністрацією Російською Федерації (РФ) на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Представники ДЕСС також наголосили на важливості розрізнення:

  • реальних можливостей та наявних загроз для меншинних груп і маніпулятивних тактик, що спотворюють уявлення про реальний стан справ;
  • напруги в міжетнічних взаєминах та спеціально організованих кампаній, спрямованих на підрив єдності суспільства, політизацію та інструменталізацію питань меншин для досягнення геополітичних цілей.

Також було привернуто увагу до фактів асиміляційної політики щодо етнічних українців в РФ та переслідування на тимчасово окупованій території України представників меншин, які не висловлюють підтримки окупаційній адміністрації.

Під час участі у Форумі Голова ДЕСС Олена Богдан окреслила такі позиції.

1. Україна підтримує та заохочує міжнародний моніторинг ситуації в Криму.

  • Ми висловлюємо глибоку стурбованість численними порушенням прав людини окупаційною адміністрацією РФ на території тимчасово окупованого Криму.
  • Меджліс кримськотатарського народу ‒ ключовий представницький орган цього народу ‒ досі заборонений окупаційною адміністрацією. Кримські татари, етнічні українці та інші етнічні, релігійні групи переслідувані за їхню проукраїнську позицію.
  • Окупаційна адміністрація здійснює політику підтримки лояльних їй організацій меншин і водночас заборони діяльності тих, хто висловлює спротив окупації.
  • Українські громадяни на окупованій території Криму фактично позбавлені права здобувати освіту українською. За період окупації ‒ з 2013 року до 2019 року ‒ кількість учнів, які навчаються українською мовою, зменшилася з понад 14,5 тисяч до близько 250 осіб.

2. Ми глибоко стурбовані ситуацією з правами української національної меншини в РФ та закликаємо звернути міжнародну увагу на цю ситуацію.

  • Попри те, що кілька мільйонів українців проживають у Російській Федерації, в РФ відсутні школи з українською мовою навчання, класи чи ЗМІ, українська мова та література не представлена в шкільній програмі.
  • Світовий конгрес українців залишається де-факто забороненим у Російській Федерації.
  • Згідно з офіційними даними перепису, чисельність українців в РФ суттєво знизилася: з 3 млн у 2002 році до 2 млн у 2010 році. Така зміна відбулася не через природні процеси, а як наслідок асиміляційної політики, елементами якої є відсутність шкіл, класів та інформаційних можливостей.

3. Ми підтримуємо та заохочуємо посилений міжнародний моніторинг ситуації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях України, які нині не контрольовані Урядом України як наслідок агресії РФ проти України.

4. На жаль, у сучасному світі ми знову й знову бачимо спроби зловживань та інструменталізації питань меншин з метою досягнення геополітичних цілей, і навіть з метою виправдання агресії проти інших держав, а також задля досягнення політичного або особистого впливу. Тому вкрай важливо ставити конкретні професійні питання і виявляти опірність дезінформації та маніпуляціям. Щоб ідентифікувати справжні виклики та шляхи подолання, серед іншого важливо регулярно давати відповіді на такі питання.

  • Чи має змогу людина розповісти про свою етнічну або релігійну культуру, виражати цю культуру з повагою до інших культур, і мати при цьому взаємну повагу?
  • Чи має змогу людина говорити своєю мовою з повагою до інших мов, присутніх у суспільстві, і мати при цьому взаємну повагу?
  • Чи може людина бути впевненою, що згадка про її ідентичність із повагою до інших ідентичностей не спричинить відмову в повазі та можливостях, не спровокує принижень або будь-яких форм психологічного чи фізичного насилля?
  • Чи може людина бути певною, що природні фізичні характеристики (колір шкіри або будь-які інші) не стануть підставою для заперечення поваги та можливостей, психологічного чи фізичного насилля?

Відповіді на такі питання сприяють ідентифікації реальних можливостей і загроз, які існують для меншини в суспільстві.

Разом із тим важливо відзначити, що поняття меншини має в собі не лише кількісний вимір. У сучасному суспільствознавстві не дарма розрізняють кількісний і якісний підхід до розуміння меншин: адже історія людства знає приклади, коли чисельно менша група домінувала над більшою, мала особливі привілеї, не доступні іншим. У таких випадках кількісно більша категорія мала ознаки дискримінованої меншини. Отже, фокус уваги має бути на питаннях, поставлених вище, яким би не був кількісний вимір ситуації.

#MinorityForum #MinorityForumEurope