31 жовтня 2025 року у Луцьку відбувся Форум чеської національної меншини «Чехи України в Європейському домі», організований Державною службою України з етнополітики та свободи совісті.
Подія зібрала близько 150 учасників — представників чеських громад з усіх куточків України, дипломатів, науковців, освітян, діячів культури та молодь.
Цього дня в Луцьку панувала атмосфера єдності й натхнення: учасники говорили про спільні цінності, роль чеської спільноти в сучасних змінах та про те, як українсько-чеське партнерство допомагає будувати спільний європейський дім.
Захід модерувала Ганна Гомонай — відома журналістка, чий професіоналізм, глибоке розуміння теми та щира людяність створили атмосферу довіри й натхнення для відвертої розмови між учасниками.
Відкриваючи форум, Голова ДЕСС Віктор Єленський наголосив, що головне у нації — це не лише спільна мова чи територія, а рішення бути разом:
“Це непереборне бажання — бути одним народом. Це рішення вкладати у спільний дім кров, піт, долю, страждання і досягнення. Саме це формує націю. Інтеграція національних спільнот — це не асиміляція, а взаємне збагачення”.
Начальник Волинської обласної військової адміністрації Іван Рудницький, подякував за честь приймати Форум саме на Волині — регіоні, де проживає найбільше представників чеської громади: «Сьогодні ми кажемо чітко: жодна спільнота — незалежно від національного походження — не є меншиною. Вона є повноцінною частиною нашого народу. Вона має право бути громадянами України і водночас зберігати свої корені, свою історичну пам’ять, свою ідентичність».
Представник МЗС Чехії Іржі Краткі в режимі онлайн підтвердив, що “Чехи в Україні — це велика родина. Ми раді, що вони інтегровані у ваше суспільство і водночас не забувають своїх коренів”.
Підтримку висловив і Генеральний консул Чеської Республіки у Львові Їржі Борцел, зазначивши, що партнерство між нашими країнами стає дедалі міцнішим: “Чехія і надалі підтримуватиме Україну на шляху до ЄС і НАТО”.
Високу оцінку розвитку міжетнічного діалогу в Україні в режимі онлайн дав старший радник Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Чеслав Валек: “Україна демонструє приклад відкритості, толерантності й розвитку міжетнічного діалогу”.
Подальша програма Форуму була поділена на кілька тематичних панелей. Учасники обговорювали роль чеської громади в євроінтеграційних процесах, можливості використання чеського досвіду для розвитку українського бізнесу, значення мови як живої сили, що об’єднує покоління, а також роль молоді у житті громади. Окрема панель була присвячена культурній спадщині — її збереженню, цифровізації та оновленню.
Євроінтеграція починається в громадах: чесько-українське партнерство у дії.
Під час першої панелі під назвою «Společně pro změnu / Разом за зміни: чеська спільнота України і євроінтеграційні реформи» учасники зосередили увагу на перспективах розвитку міжмуніципального співробітництва, обговорили ефективні практики взаємодії між чеськими громадами України та Чехії, а також розглянули внесок органів влади, бізнесу та місцевих ініціатив у просування реформ на шляху до європейської інтеграції.
Зі стратегічним оглядом сучасної політики у сфері національних меншин та євроінтеграції виступив заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський. Він наголосив на ролі Служби у виконанні євроінтеграційних зобов’язань та підтримці партнерств між громадами України і Чехії:
«ДЕСС хоча й невеликий орган — є центральним органом виконавчої влади, відповідальним за одну з семи євроінтеграційних рекомендацій, наданих Україні Єврокомісією разом з наданням у червні 2022 року статусу кандидата до вступу в ЄС: реформування законодавства у сфері національних меншин. На виконання цих рекомендацій ми вже маємо ухвалений базовий закон «про національні меншини (спільноти)», ще два закони із внесення змін до базового, 16 нормативно-правових актів і два стратегічні документи — Дорожню карту з повного приведення українського законодавства в цій сфері до європейських стандартів та План заходів із забезпечення захисту національних меншин.
Наразі триває діалог з Європейською комісією, і ми сподіваємося на швидкий перехід до перемовин про вступ. І саме в таких партнерствах, як між українськими та чеськими громадами, ми бачимо живе втілення євроінтеграції — через культуру, діалог і взаємну підтримку.»
Про успішний досвід міжмуніципального партнерства між Україною та Чехією розповів Руслан Максимів, міський голова Зборова Тернопільської області: «Спільні культурні ініціативи між нашими громадами — це реальний інструмент європейської інтеграції на місцях».
Сергій Лановик, Самгородоцький сільський голова долучився онлайн, щоб розповісти про зв’язки між українськими та чеськими громадами на рівні сіл. Він поділився особистим досвідом співпраці з чеським селом Яворніце та реальними прикладами довготривалої взаємодії:
«Чеська громада на Вінниччині має глибоке коріння — цьогоріч ми відзначили 150 років від часу переселення чехів до Миколаївки. Історично чехи швидко інтегрувалися, водночас зберігаючи свою мову, культуру, зв’язок із батьківщиною. Саме завдяки цій тяглості вони ніколи не були відірвані від Європи. Переконаний: чеська громада — це приклад того, як навіть невеликі села можуть бути мостами між державами. Саме люди є основою інтеграції — вони вже давно європейці не за паспортом, а за цінностями.»
Про практичний досвід міжнародного партнерства розповів Олег Доценко, представник Житомирської міської ради.
Мар’ян Года, директор ТОВ «Рівень ЛТД» і депутат Рівненської міської ради, поділився на Форумі історією створення музею пивоваріння в Рівному та чеським внеском у розвиток цієї галузі:
«Понад сто років тому чеські переселенці на Волині дали потужний поштовх для розвитку місцевої промисловості, зокрема пивоваріння. Вони засновували пивзаводи, впроваджували хмелярство, будували якісну інфраструктуру — і це залишило помітний слід у нашому регіоні.
Сьогодні в Рівному працює один із небагатьох збережених пивзаводів, який нам вдалося відновити. А нещодавно ми відкрили сучасний музей пивоваріння — другий в Україні після Львова. В ньому представлена і сторінка, присвячена чеському внеску в цю справу. Це не лише історія пива, а й історія співпраці, культури й вдячності».
«ПРО МОВУ, ЯК ЖИВУ СИЛУ, ЩО ОБ’ЄДНУЄ ПОКОЛІННЯ»: ОСВІТНЯ ПАНЕЛЬ ФОРУМУ
Друга панель «Серце нації: čeština у поступі народу» була присвячена збереженню та розвитку чеської мови в Україні. Учасники обговорили її роль як основи культурної ідентичності, практичні кроки підтримки викладання, мовні програми у школах та університетах, а також спільні освітні проєкти, що зміцнюють українсько-чеські зв’язки.
Наталія Старчак, заступниця директора з навчальної роботи Ужгородського ліцею №3, поділилася історією створення єдиної в Україні школи, де чеську мову вивчають з першого класу:
«Наша школа першою в Україні запровадила чеську як обов’язкову мову — спочатку з 5 класу, а тепер прагнемо починати з першого. Це результат тривалого процесу: створення авторських програм, пошуку підручників, узгоджень із міністерством. Сьогодні в ліцеї понад 500 учнів вивчають чеську. Ми співпрацюємо з університетами в Остраві та Їглаві, а також із краями Височина і Пардубіце, які допомогли відновити нашу школу.
Нам важливо, щоб учні не лише знали мову, а й застосовували її — у навчанні, в житті, в подорожах. І для цього потрібен не лише ентузіазм, а й підтримка двох держав на рівні міністерств. Ми віримо, що створення міждержавного протоколу про співпрацю в галузі освіти стане реальним кроком до цього.»
Олена Гарт, керівниця Богемського чеського товариство “Богемка”, поділилася досвідом викладання чеської мови у сільській школі, розповіла про ризики та про те, як вдалося врятувати школу, яка була на межі закриття:
«У нашому селі Богемка, що на півдні України, центром проживання чехів, ми підтримуємо свою ідентичність вже 120 років. Незважаючи на те що школа була на межі закриття, ми змогли її утримати, організувавши факультативне викладання чеської, потім — системне. Зараз чеська мова викладається не просто як предмет — вона є способом зберегти культуру, мову, традиції.
Але без належної державної підтримки це дуже важко. І хоча слово “школа” для нас означає не лише простір навчання, а простір існування мови в житті села, ми щодня стикаємося з викликами: старіння громади, зменшення мовного середовища, недостатня кількість годин мови. Ми вдячні Чеській Республіці за допомогу — підручники, курси, матеріали. Але головне — це люди: діти, які вивчають чеську, і майбутнє нашої спільноти. І якщо ми цього не втратимо, ми будемо жити.»
Олена Ващенко, доцентка кафедри східної й слов’янської філології Київського національного лінгвістичного університету, розповіла про розвиток чеської мови у виші та досягнення студентів:
«Уже понад десять років ми викладаємо чеську мову і літературу в нашому університеті. Попри всі виклики, інтерес до чеської не згасає: студенти не лише вивчають мову, а й беруть активну участь у культурних подіях, працюють у таборах, досліджують маловідомі історичні факти. Ми пишаємося тим, що маємо центр чеської мови і культури, носія мови в штаті, а також здійснили переклад фільму “Občan Havel” українською. Це не просто мова — це міст між культурами, і ми щодня його зміцнюємо.»
Третя панель «Покоління змін: чеська молодь України та спільні кроки до розвитку і самореалізації» стала майданчиком для обговорення молодіжної політики, освітніх та спортивних ініціатив, а також нових форматів українсько-чеської співпраці. Йшлося про те, як молодь може бути рушійною силою суспільних змін — через активну участь у проєктах, волонтерстві, культурному обміні та розвитку лідерських навичок. У центрі уваги були питання відновлення молодіжних і спортивних рухів, зокрема історичного товариства «Сокіл», створення оздоровчих і мовних таборів для дітей та підлітків, підтримки дітей ветеранів і загиблих захисників.
Олександр Божок, заступник директора державної установи «Агенція масового спорту України», поділився історією відновлення тіловиховного товариства «Сокіл» і новим форматом співпраці з чеськими партнерами:
«Сьогодні ми розвиваємо “Сокіл” як частину загальної стратегії масового спорту. Агенція масового спорту об’єднує колишні центри “Спорт для всіх” і студентське фізичне виховання. Ми підтримуємо ветеранів, розвиваємо адаптивні клуби, запускаємо цифрові сервіси — але основа нашої роботи незмінна: активне, здорове суспільство, де кожен має змогу рухатися, зростати й бути частиною спільної сили».
Денис Мінін, директор Всеукраїнського молодіжного центру та головний фахівець Агенції масового спорту, розповів про нові підходи до роботи з молоддю, про акценти на цифрову грамотність, підприємництво і ментальне здоров’я:
«Молодіжна політика більше не лишається в тіні спорту. Завдяки новій стратегії ми маємо сильну синергію — між Всеукраїнським молодіжним центром, Агенцією масового спорту і локальними ініціативами. Разом ми проводимо тренінги, підвищення кваліфікації, підтримуємо підприємництво, цифрову безпеку і психологічну стійкість.
Чеський досвід для нас дуже важливий: у Празі, Остраві вже працюють потужні молодіжні спільноти, які надихають і нас. Наші партнери приїздили ще до повномасштабного вторгнення — і ця співпраця триває.
Ми маємо слухати, що насправді важливо молоді: робота, гроші, безпека, здоров’я. Це і є наші пріоритети».
Досвід спортивно-патріотичного руху «Сокіл» втілена і у Житомирі. Про це розповіла в.о. завідувача кафедри теоретико-методичних основ фізвиховання та спорту Житомирського університету ім. Франка. Тамара Кутек.
«Ми створили студентську спілку «Сокіл» 2023 року. А більше того, ми взнали, що до приходу радянської влади Сокіл діяв на Житомирщині ще на початку позаминулого століття. Українські чехи так само займалися і їхні серця горіли», – розказала Тамара Кутек, додавши, шо Сокіл став першою цеглинкою у творення фізичної культури та спорту.
Людмила Чижевська, керівниця ГС «Чеська національна рада України»,
розповіла про ініціативи, які сьогодні найбільше потрібні молоді у спільноті, зокрема освітні та оздоровчі табори, що поєднують навчання, культуру й психологічну підтримку:
«У Чеській Національній Раді ми вважаємо, що робота з дітьми й молоддю — наш пріоритет. Це той напрям, який потрібно постійно розвивати. Ми бачимо запит серед громад і розуміємо: важливо закласти “краплинку чешства”, дати молоді простір для зростання».
Найбільше значення нині мають табори — не лише для відпочинку, а як майданчики для мовної практики, екологічного виховання та психологічного оздоровлення. «Табори, які влаштовують чеські громади неможливо переоцінити. Ми там не згадуємо історію, ми творимо історію. Там наші діти вчать мову, оздоровлюються, долучають до європейських цінностей, отримують екологічне виховання. Ми готові працювати з Міністерством молоді та спорту, з українськими й чеськими колегами, щоб ці ініціативи розвивалися»,- наголосила Людмила Чижевська.
Володимир Барибін, член Молодіжної ради ГС «Чеська національна рада України», розповів про теми, що сьогодні актуальні для молоді:
«Молодь хоче самовиражатися — це видно і в соцмережах, і в нових форматах комунікації. Але насправді вона шукає не тільки визнання, а й спільноту. Молодіжна рада — це ще молода ініціатива, але ми вже реалізували перший проєкт — фестиваль “UNIDAY” у Києві. Зараз ми тут, на форумі, щоб познайомитися, обмінятися ідеями і знайти нові шляхи, як бути активними і водночас залишатися собою — частиною і чеської, і української спільноти.»
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА: ЯК ЇЇ ЗБЕРЕГТИ, ПРИМНОЖИТИ ТА ЗРОБИТИ ПРИВАБЛИВОЮ ДЛЯ ТУРИСТА
Завершальний блок форуму «Чехи України у європейському домі» був присвячений темі, яка об’єднує минуле, сучасність і майбутнє — збереженню та розвитку культурної спадщини. Панель «Культура і спадщина: оновлення і примноження» зосередилася на питаннях взаємодії державних інституцій і місцевих громад, сучасних підходах до охорони пам’яток, цифровізації культурних процесів і підтримці ініціатив, що допомагають зберігати чеську та багатонаціональну спадщину України.
Начальниця відділу обліку пам’яток департаменту захисту та збереження культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Ольга Пахомова наголосила, що охорона культурної спадщини — це не декларація, а конституційний обов’язок держави:
«Коли ми говоримо про важливість культури — це не просто слова. Українська земля приймала багато народів, і всі вони залишили свій слід — у традиціях, архітектурі, ремеслах. Ми маємо це берегти. Сучасні технології відкривають для нас нові можливості — цифровізацію, 3D-сканування, створення інформаційних систем для доступу до спадщини.
І головне: ми завдячуємо нашим захисникам тим, що можемо продовжувати цю роботу. Збереження і примноження культурної спадщини — це теж наш шлях до перемоги й відродження країни».
Про інструменти державної підтримки громадських проєктів розповів начальник відділу етнополітики ДЕСС Віктор Коврей.
Він повідомив: «Зараз ми працюємо над створенням Переліку спадщини національних меншин — це спільний проєкт з Міністерством культури». Кожна спільнота має власні надбання та культурні пам’ятки, які потребують захисту. Ми створили механізм фінансової підтримки програм і заходів, розроблених громадськими об’єднаннями національних меншин. До 11 листопада ц.р. ми приймаємо заявки у трьох напрямках: наукові дослідження, міжкультурний діалог (просвітництво та запобігання дискримінації) і культурні права — збереження історичної пам’яті, мови, освіти та культурної спадщини. Докладніше про конкурс — на офіційному сайті ДЕСС.
Начальник відділу розвитку туризму та цифровізації Державного агентства розвитку туризму Олег Вешелені продовжив тему, запропонувавши практичний підхід до популяризації об’єктів культурної спадщини через туризм:
«Ми вже активно співпрацюємо з різними національними спільнотами — єврейською на Поділлі, угорською на Закарпатті, болгарською на Півдні.
Туризм — це не лише подорожі, це економіка: можливість, щоб кожен турист залишав кошти саме в місцевій громаді. Форум показав, скільки цікавих локацій і маршрутів уже створили чехи України. Ми готові допомагати громадам — розробляти одноденні, дводенні та багатоденні маршрути, залучати музеї, культурні інституції, локальні ініціативи.
У 2025 році плануємо представити низку туристичних продуктів, що популяризуватимуть чеську культуру в Україні. Адже це не лише спадщина — це ринок, робочі місця і майбутнє для регіонів».
Під час обговорення було також представлено мобільний додаток “Чеська культурна спадщина”, який містить уже створені туристичні маршрути та стане зручним інструментом для подорожей культурними локаціями.
Локальні приклади: від веломаршрутів до музеїв.
Про практичні ініціативи на місцях розповіли учасники з різних регіонів України.
Олександр Хома, спеціаліст зі збереження культурної спадщини Туристично-інформаційного центру міста Острог, представив досвід створення веломаршруту, що поєднує активний туризм і краєзнавство:
«Я досліджував колишні чеські колонії на Волині й розробив маршрути, які проходять територіями чеських і німецьких поселень. Разом із міською радою впорядкували могильники колоній Новий Край і Мощаниця. Нині я служу у Збройних силах України, але після перемоги планую повернутися до проєкту. Моя мета — відновити пам’ять про історію національних спільнот ХХ століття й розвинути українсько-чеське співробітництво».
Дар’я Шміло, членкиня Вченої ради народного музею композитора Бориса Лятошинського (Житомир), розповіла, як волонтерський музей став науковим осередком міжнародного рівня:
«Наш музей невеликий, але він уже перетворився на справжній культурний центр. Ми досліджуємо музичну спадщину Волині й відкрили, наскільки вагомим був внесок чеських музикантів — від Ернеста Несвадби до Віктора Мариша. Завдяки гранту House of Europe створили експозицію, присвячену саме їм. Ми збираємо ноти, інструменти, архіви, щоб відновити втрачену традицію. Якщо у ваших родинних архівах є щось із цієї історії — поділіться, ми це збережемо для нащадків».
Федір Євтушенко, директор народного музею історії ремесел «Ремісничий двір», розповів про створення унікального музею чеських ремесел і технологій:
«Ми збираємо колекцію понад 25 років. Згодом вона переросла у музей, де одна з ключових експозицій присвячена чеським ремеслам і технічним досягненням.
Тут можна побачити понад 500 зразків цегли з місцевих заводів, візок із пивоварні 1887 року та діючий двигун “Лоренс” 1910 року — єдиний в Україні. Майже кожна родина житомирських чехів долучилася до створення музею, і завдяки цьому “Ремісничий двір” став справжньою перлиною міста».
Четверта панель засвідчила, що культурна спадщина — це не лише минуле, а й потужний ресурс для сучасного розвитку громад, для економіки, освіти й міжкультурного діалогу. Саме на таких платформах формується новий образ України — відкритої, європейської, багатонаціональної.
Завершальним акордом Форуму стало оприлюднення Звернення українських чехів до урядів України та Чеської Республіки, яке виголосила голова Чеської національної ради України Людмила Чижевська. У документі підкреслюється, що чеська громада є невід’ємною частиною українського суспільства, яка протягом поколінь робить свій внесок у становлення державності, розвиток економіки, культури, освіти та захист України.
Чехи України є також частиною великої європейської родини, яка поділяє фундаментальні демократичні цінності, свободу совісті, мовної ідентичності та культурного розмаїття.
Під час Форуму чеська спільнота вкотре продемонструвала свою активну громадянську позицію: учасники зібрали кошти для військових 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Цей щирий жест підтримки став символом єдності та вдячності тим, хто захищає сьогодні свободу й незалежність нашої держави.
VIII Форум національних спільнот України, проведений у межах Державної цільової національно-культурної програми «Єдність у розмаїтті» і присвячений чеській національній меншині, став масштабною подією, що об’єднала чеську спільноту України. Такі заходи є не лише символом взаємоповаги, а й практичним інструментом державної політики у сфері міжкультурного діалогу.
Українська Держава, ДЕСС інвестує в подібні ініціативи, адже прагне чути голоси спільнот, будувати відвертий діалог, підтримувати їхню самобутність і розвивати партнерство, засноване на довірі, взаєморозумінні та спільній відповідальності за майбутнє України.
Звернення Форуму чеської національної меншини (спільноти) України
