Вони не прагнули слави. Вони не шукали подвигу. Вони не змирилися зі спробами позбавити їхню країну майбутнього. Вони постали першою лінією оборони у битві, що триває.
Ті, хто вийшли на Майдан, не мали ні броні, ні зброї — лише віру в свободу, жагу до справедливості та готовність стояти за Україну до кінця. Сила — проти палкого серця, куля — проти мрії. Вони не знали страху, бо розуміли: страх — це те, на чому тримається тиранія. Вони обрали свободу, навіть коли це означало віддати найдорожче.
Сьогодні ми не лише згадуємо подвиг і вшановуємо героїв Небесної сотні – ми продовжуємо його. Кожен захисник, кожен волонтер, кожен, хто допомагає, хто вірить, хто тримає стрій у тилу чи на передовій – це продовження того самого бою. Ми — їхні нащадки, їхній голос, їхня боротьба, яка ще не завершена. Будьмо сильними на землі – небо нам допоможе.
Герої не вмирають. Вони стають світлом, що веде нас вперед.