Інтеркультурність як сила під час війни: рівність, інклюзія, відкриті громади та протидія дезінформації

Як інтеркультурність допомагає вистояти під час війни, як будувати відкриті та згуртовані громади, робити інклюзію реальною та протидіяти дискримінації й дезінформації — ці теми обговорювали сьогодні на форумі «Міста взаємності: міжкультурний діалог як шлях до єдності», що проходить у Луцьку.

Форум став майданчиком для відвертої розмови про те, як різноманіття робить громади сильнішими. Він відбувається в межах Програми Ради Європи «Інтеркультурні міста» (ICC) та реалізується департаментом культури Луцької міської ради у партнерстві з містами Люблін (Польща) й Павлоград Дніпропетровської області за підтримки Ради Європи. До заходу долучилися представники Павлограда, Сум, Вінниці, Мелітополя, а також партнери з Польщі — як особисто, так і в онлайн-форматі.

У заході також взяв участь начальник відділу етнополітики ДЕСС Віктор Коврей, під час першої панельної дискусії сесії «Без дискримінації: як будувати відкриті громади» він розповів про європейський досвід та українські реалії ефективної рівності у часи кризи.

У своєму виступі Віктор Коврей наголосив, що широкомасштабна війна росії проти України особливо загострила вже наявні проблеми для національних спільнот. Вразливими виявилися ті групи, які й раніше стикалися з труднощами. Так, ромська громада зазнала так званої «подвійної дискримінації» — як внутрішньо переміщені особи та як представники меншини. Для них особливо гострими стали питання документів і доступу до гуманітарної допомоги, житла. Водночас корінні народи України — кримські татари, караїми та інші — зазнають систематичних переслідувань на окупованих територіях: від політичних арештів до придушення культури та мови.

Попри виклики війни, Україна не лише не призупинила, а й прискорила реформаторські процеси. Одним із найважливіших кроків стало ухвалення у 2022 році нового Закону України «Про національні меншини (спільноти) України». Документ, підготовлений у тісній співпраці з європейськими партнерами, закріпив ключові принципи Рамкової конвенції про захист національних меншин. Це рішення стало не лише внутрішньою реформою, а й стратегічним кроком у напрямку євроінтеграції та переконливою відповіддю на пропагандистські твердження агресора. Україна послідовно демонструє, що її майбутнє — це демократична, інклюзивна європейська держава, що принципово відрізняється від репресивної та шовіністичної моделі росії.

Окрему увагу Віктор Коврей приділив ролі ДЕСС у формуванні сучасної політики рівності. Серед пріоритетів Служби — протидія дезінформації, розвінчування пропаганди, що використовує теми нацменшин і релігії як інструмент війни, реалізація Державної цільової програми «Єдність у розмаїтті», розробка законодавчих ініціатив щодо протидії мові ворожнечі, а також виконання Плану заходів із захисту прав національних спільнот.

У межах форуму відбулися дискусії на теми:

  • інтеркультурність як ресурс стійкості під час повномасштабного вторгнення;
  • міжкультурна політика як шлях до згуртованості та спільного бачення майбутнього;
  • інклюзія в дії: громада як простір рівних можливостей;
  • протидія дезінформації та формування стійкості у міжкультурному місті.

Захід покликаний закласти основу для довготривалої співпраці українських міст із глобальною мережею інтеркультурних міст, вироблення спільних стратегій та формування бачення майбутнього, де різноманітність стає ресурсом сили й єдності.

Фото: Управління інформаційної роботи Луцької міської ради

Поділитись:
Категорії
Інші публікації