Сила нації — в культурі кожного її народу. Ми сильні в розмаїтті та єдині разом.
Кримли (кримські татари), кримчаки, караїми – наші корінні народи, для яких Крим – рідна земля. Міжнародне право та українське законодавство захищає корінні народи. Йдеться насамперед про збереження та розвиток рідної мови, культури, традицій. А також про захист від утисків, примусової асиміляції чи геноциду. Проте на своїй історичній батьківщині, в окупованому, дев’ятий рік поспіль Криму, представники корінних народів живуть в протилежній реальності.
До Міжнародного дня корінних народів команда Суспільного підготувала документальний просвітницький проєкт «Мій Крим».
Крізь призму історій представників трьох корінних народів України — кримли, кримчаків та караїмів — автори фільму проілюстрували факти вкраденої росіянами у різні роки мультикультурності, як складової української ідентичності.
Всі вони мають давню героїчну та водночас трагічну історію. Окупація Криму в 1783 році російською імперією призвела до майже повної асиміляції караїмів (наприкінці 20 ст. загальна чисельність представників цього етносу не перевищувала 800 осіб).
Після окупації Криму німцями, 80% народу кримчаків було розстріляно.
Під час депортації 1944 року за наказом Сталіна близько 200 тисяч кримських татар депортували з рідного півострова до Середньої Азії. В ешелонах смерті, в місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей – жінок, дітей, літніх людей. Було знищено цілі родини – 46,2% втратив кримськотатарський народ від своєї чисельності. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено Батьківщини.
«Насправді ми не кримські татари, ми — кримли, у перекладі “кримці”. Нас уже радянська влада прозвала татарами. На жаль, усі нас чомусь порівнюють із монголо-татарами, хоча до монголів ми взагалі стосунку не маємо», — зазначає один із героїв проєкту “Мій Крим”», — диригент Київського національного академічного театру оперети, кримли Ділявер Осман.
«Болить те, що нація вимирає, покоління мого тата не зуміли це зберегти, і тому нас лишилося мало», — героїня стрічки, донька останнього караїма Галича, караїмка Наталія Марткович.
«Коли ти думаєш про те, скільки не народилося твоїх дядьків, тіток, скільки ти не маєш братів, сестер, — стає дуже сумно, і ти розумієш, що такого не мало б повторюватись. Але, як ми бачимо, що інколи історія повторюється», — юрист, кримчак В’ячеслав Ломброзо.
Драматичні та правдиві історії героїв — кримчаків зі Львова, караїмів з Галича та кримських татар з Києва, які поколіннями зберігали власну релігію, мову, культуру та традиції.
«Страшна реальність, з якою зіштовхуються українці починаючи з 2014-го року, декілька разів пережили корінні народи у Криму — вимушені депортації, геноцид, окупація, неможливість повернути собі свій дім, свою землю і обійняти рідних. “Мій Крим” — проєкт про історію трьох народів, про втрати та забуття, про культуру та бажання бути там, де живе твоє серце», — розповіла авторка та режисерка фільму Олена Кривенко.
Після анексії Криму росією та повномасштабного вторгнення багато представників корінних народів знову вимушені тікати від переслідувань та мріяти про повернення додому. Водночас проєкт Суспільного «Мій Крим» — історія перемоги тих, хто всупереч системі, попри невелику чисельність та утиски протягом сторіч, завдяки згуртованості змогли зберегти свою культуру у власних родинах.
Прем’єра документального просвітницького проєкту Координаційного центру мовлення нацменшин «Мій Крим» відбудеться 9 серпня, у Міжнародний день корінних народів світу, на платформах Суспільного Мовлення.
Фото: Суспільне