19 лютого 2026 року відбулася експертна презентація результатів масштабного дослідження, присвяченого стану реалізації державної політики у сфері забезпечення прав національних меншин (спільнот). Організатором заходу виступила громадська організація «Центр спільних дій». Аналітичні напрацювання були представлені ключовим стейкголдерам галузі: керівництву Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), членам Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України, представникам обласних військових адміністрацій (ОВА) та органів місцевого самоврядування.
Основною метою аналізу було оцінювання ефективності впровадження державної етнополітики на різних управлінських рівнях із особливим акцентом на практичну реалізацію прав громадян у громадах традиційного або компактного проживання національних спільнот. Методологія дослідження охопила три ключові рівні:
- Державний рівень: оцінка ролі центральних органів виконавчої влади, де головним об’єктом аналізу стала діяльність ДЕСС як профільного відомства.
- Регіональний рівень: вивчення ефективності роботи обласних військових адміністрацій у координації міжнаціональних відносин.
- Місцевий рівень: детальний аналіз практик у конкретних територіальних громадах — Берегівській, Глибоцькій та Мостиській, що дозволило верифікувати дієвість політики безпосередньо «на місцях».
За результатами дослідження, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті була визначена центральним драйвером розбудови нової архітектури етнополітики. Експерти надали високу оцінку інституційному прогресу Служби, зокрема у таких напрямах:
- Нормотворча діяльність: оперативна розробка підзаконних актів, що забезпечують дієвість базового законодавства.
- Мовна політика: успішне впровадження методології використання мов національних меншин та ідентифікація мов, що потребують особливого захисту через загрозу зникнення.
- Координаційна роль: забезпечення стабільної роботи Ради громадських об’єднань національних меншин як легітимного майданчика для діалогу.
- Міжнародна суб’єктність: ефективна комунікація з Європейською комісією та міжнародними партнерами, що є критично важливим для виконання Україною вимог у межах євроінтеграційного треку.
Під час обговорення результатів керівництво ДЕСС внесло суттєві корективи щодо повноти охоплення діяльності відомства. Заступник Голови ДЕСС Ігор Лоссовський зауважив, що оприлюднене дослідження фокусується лише на 40% загального обсягу функцій ДЕСС для об’єктивного розуміння ситуації важливо врахувати аспекти, які залишилися поза фокусом аналітиків, але є фундаментальними для державної політики:
- Євроінтеграційний моніторинг: безперервний процес контролю виконання міжнародних конвенцій та зобов’язань перед Радою Європи та ЄС.
- Боротьба з дискримінацією: розробка комплексного недискримінаційного законодавства.
- Права корінних народів: важливість розрізнення політики щодо національних меншин та корінних народів (кримських татар, караїмів, кримчаків). Це окремий, юридично та політично вагомий напрям роботи ДЕСС, який вимагає специфічних механізмів реалізації, що не були відображені у презентованому звіті.
Для подолання розриву між законодавчими досягненнями та їхньою практичною імплементацією, експерти визначили наступні стратегічні імперативи:
- Масштабування кадрового потенціалу ДЕСС. З огляду на те, що ДЕСС виконує значний обсяг міжнародної та моніторингової роботи, наповнення відомства фаховим ресурсом є передумовою успішного проходження переговорних глав із ЄС.
- Розбудова вертикалі через спеціалізовані регіональні підрозділи. Створення профільних осередків у регіонах дозволить ДЕСС ефективніше контролювати виконання політики в областях та забезпечувати зворотний зв’язок із громадами, як-от Берегівська чи Глибоцька.
- Систематизація комунікації зі спільнотами. Перехід від епізодичних зустрічей до постійного прозорого зв’язку є запобіжником проти дезінформації та інструментом зміцнення соціальної згуртованості.
- Інституціоналізація Ради громадських об’єднань. Посилення ролі Ради як головної платформи діалогу забезпечує демократичну легітимність етнополітики та безпосередню участь громад у процесах прийняття рішень.
Україна успішно подолала етап формування нормативної бази, яка повністю корелюється з європейськими стандартами. Сьогодні фокус уваги зміщується з «букви закону» на якість його виконання. Подальший успіх етнополітики залежить від інституційного зміцнення ДЕСС та здатності держави трансформувати декларативні норми у реальні можливості для кожного громадянина, незалежно від його етнічного походження.