You are currently viewing Релігійна свобода в умовах агресії рф проти України: експерти про досвід 2014-2022 років

Релігійна свобода в умовах агресії рф проти України: експерти про досвід 2014-2022 років

  • Категорія запису:Новини

18 березня в Укрінформ відбувся круглий стіл «Релігійна свобода в умовах агресії рф проти України: експерти про досвід 2014‒2022 років». Фахівці з питань релігії та правозахисники представили дані та прокоментували наслідки вторгнення рф для релігійних спільнот України, порушення права на свободу віросповідання на тимчасово окупованих територіях сходу України та Криму, реакцію релігійних спільнот в Україні та за кордоном на агресію рф проти України, цинічність спроб виправдовувати насилля захистом православ’я.

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) та запрошені експерти звернули увагу на наслідки війни для релігійних спільнот України та численні порушення релігійної свободи з 2014 року на тимчасово окупованих територіях України.

«У міжнародній комунікації ми постійно підкреслюємо, що війна росії проти України — це війна авторитарного репресивного політичного режиму проти демократичної країни. І ця війна відбувається прямо в Європі. І, борячись за Україну, Україна бореться за простір свободи у Європі, за простір свободи у світі»,

наголосила Голова ДЕСС Олена Богдан.
  • Станом на 18 березня у ДЕСС наявна інформація про ушкодження або повне руйнування щонайменше 44 споруд духовного значення (не враховуючи прилеглих будівель) у щонайменше семи областях України: Київській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Луганській, Харківській та Чернігівській. Переважна більшість із них ‒ православні храми, а також три культові будівлі протестантських спільнот, три іудейські, одна римо-католицька, одна мусульманська.
  • Зафіксовані випадки вбивства й викрадення священників окупаційними військами, що зокрема представлено у зверненні Євромайдан SOS та Круглого столу з релігійної свободи в Україні щодо наступу на свободу релігії під час збройної агресії Росії проти України. Учасники круглого столу запрошують приєднуватися до звернення.
  • Окупація Криму та Сходу України в 2014 році мала критичні наслідки для релігійної свободи та релігійного розмаїття. Згідно з офіційними даними, до окупації на Кримському півострові діяли щонайменше 2220 релігійних організацій, які представляли щонайменше 43 деномінації. Натомість станом на кінець 2020 року рф повідомляє про 907 релігійних організацій, які представляють близько 20 деномінацій. Таким чином, як кількість релігійних організацій, так і кількість деномінацій, які вони представляють, зменшилася в понад двічі.
  • Функціонування Православної Церкви України в Криму стало майже неможливим. Станом на початок 2014 року Кримська єпархія ПЦУ налічувала у своєму складі 45 парафій, якими опікувалися 14 священнослужителів. На початку 2022 року у складі єпархії налічується 7 парафій та 4 священнослужителі.
  • Тривожна тенденція 2020–2021 років на тимчасово окупованих територіях — притягнення до відповідальності за звинуваченням у «незаконній місіонерській діяльності». Така стаття відсутня в українському законодавстві й в Україні релігійні спільноти вільно здійснюють проповідницьку діяльність. Натомість окупаційна влада відкрила адміністративні провадження за ст. 5.26 КпАП рф (Порушення законодавства про свободу совісті, свободу віросповідання та релігійні об’єднання) щодо вірян і духовенства, які сповідують іслам, християнство, іудаїзм. За період окупації загальна сума штрафів за «незаконну місіонерську діяльність» становить близько 2 млн рублів.
  • 2017 року Верховний Суд рф визнав релігійну спільноту Свідків Єгови «екстремістською організацією». На кінець січня 2022 року в Криму позбавили свободи 5 осіб, що належать до Свідків Єгови. Ще 9 обмежені у переміщенні: 7 — під домашнім арештом, 2 — під підпискою про невиїзд. Свідки Єгови вільно й мирно здійснюють свою діяльність в Україні та багатьох інших країнах світу й немає жодних обґрунтованих підстав вважати їх екстремістською організацією.
  • ДЕСС отримує з Криму повідомлення про неможливість вільних проповідей у мечетях: текст має бути погоджений централізовано. Під приводом боротьби з екстремізмом численні арешти мусульман, майже всі вони – кримські татари. Меджліс кримськотатарського народу, який вільно й мирно здійснює діяльність в Україні, заборонений як «екстремістська організація». Очевидно, що репресії зумовлені опором окупації, який чинять кримськотатарські активісти.
  • Правозахисники наголошують, що низка переслідувань з боку російської окупаційної влади можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності в розумінні Римського Статуту Міжнародного кримінального суду.
  • З 2014 року функціонування релігійних організацій на тимчасово окупованих територіях стало неможливим без засвідчення підтримки незаконній окупаційній адміністрації.

«Починаючи з 2014 року, спочатку на окупованих територіях українського Донбасу та Криму російський окупаційний режим створив систему репресій проти свободи совісті та будь-якої думки чи світогляду, який відрізняється від міфологем реваншистської і людиноненависницької  ідеології “русского міра”. Повномасштабна російська агресія, яка почалася 24 лютого 2022, розповсюджує цю репресивну систему на всю територію України. Руйнують і захоплюють культові споруди,  священнослужителей та простих віруючих різних конфесій викрадають та вбивають, переслідують інакомислячих, примушують громадян України до колаборації з окупантами. Ця війна є також війною росії проти цінностей свободи, гідності, плюралізму думок і світоглядних позицій, війною цивілізацій. Тому міжнародна спільнота повинна активніше піднімати свій голос на захист цінностей життя і свободи, за які зараз бореться вся українська нація», — наголосив старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, керівник Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків Ігор Козловський, який два роки перебував у полоні незаконної адміністрації тимчасово окупованого Донбасу.

«В Україні вже десятки років віруючі різних конфесій можуть вільно сповідувати та поширювати свою віру: для цього не потрібна державна реєстрація та дозвіл органів влади. Натомість Росія прагне реалізувати свою репресивну релігійну політику не лише в себе, а також на окупованих українських територіях Криму, Донецької та Луганської областей. Нинішня повномасштабна війна, яку росія розв’язала проти України, свідчить, що головними мішенями російських загарбників стали не лише українські церкви різних конфесій, а й уся нація загалом. Інститут релігійної свободи разом з іншими правозахисниками зафіксував цілеспрямовані атаки російських військових на релігійних діячів, храми і релігійні святині різних конфесій України. Водночас, як не дивно, переважна більшість релігійних діячів Росії залишаються сліпими і мовчазними щодо авіаційних бомбардувань і ракетних обстрілів, якими російська армія знищує мирних мешканців України, житлові будинки та цивільну інфраструктуру, фактично здійснюючи геноцид українського народу», — підкреслив виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін.

«Ще у 2014 році ми фіксували порушення свободи думки, совісті та віросповідання в окупованих Криму та Донбасі, але зараз інтенсивність релігійних переслідувань зросла в рази.  Російська армія знищує духовну спадщину України, вбиває та бере в полон священнослужителів. Ми закликаємо церкви, релігійні організацій та міжрелігійні інституції в усьому світі публічно закликати російську федерацію припинити війну проти України та засудити позицію Руської Православної Церкви щодо підтримки збройної агресії Кремля», — зазначила Голова правління Центру громадянських свобод, співкоординаторка Круглого столу з релігійної свободи в Україні Олександра Матвійчук.

Релігійні спільноти України активно надають гуманітарну допомогу в умовах війни.

  • В Україні існує близько 37000 релігійних організації, які належать до 100 різних напрямків. Доброчинна активність релігійних організацій, окрім капеланського супроводу, збігається з діяльністю численних волонтерів. Це допомога населенню їжею, речами, укриттям; допомога територіальній обороні та Збройним силам України; взаємодія з органами самоврядування; допомога з евакуацією та розселенням.
  • Залучення потужного потенціалу релігійних мереж часто не обмежуються кордонами України. Наприклад, діяльність Міжнародного Благодійного Фонду «Карітас України», який має близько 40 потужних осередків у різних областях України, залучає потенціал закордонних католицьких організацій, як то Cordaid (Нідерланди), CAFOD (Велика Британія).
  • Церковні зв’язки з українською діаспорою підсилюють спроможність наших церков  надавати допомогу населенню в умовах війни. Наприклад, у США Українська Православна Церква (ПЦУ) вже зібрала понад $825 000, з яких з яких 100 тисяч вже перераховано ПЦУ для благодійної діяльності по всій країні. Допомога вже надійшла до Маріуполя, Києва, Харкова й Волині.
  • Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів також потужно задіяв свої закордонні зв’язки заради допомоги нашим співгромадянам в цей скрутний час. Закордонні партнери отримали від гуманітарного відділу Всеукраїнського союзу церков ЄХБ перелік необхідних речей. Допомога формується за кількома категоріями: 1) засоби першої необхідності – матраци, ковдри, постіль. 2) засоби гігієни. 3) продукти харчування. 4) медичні препарати та обладнання. Наразі координаційний центр ВСЦ ЄХБ в околицях Львова формує хаб – багатофункціональний логістичний вузол. У ньому будуть зосереджувати гуманітарні вантажі з-закордону і переміщувати їх далі по областях.
  • Дуже багато важливої роботи відбувається не лише на рівні високих релігійних структур, але й на місцях. Наприклад, Клірик Дніпропетровської єпархії Української православної церкви (УПЦ) протоієрей Андрій Пінчук, разом з командою однодумців вже врятували від обстрілів понад 725 дітей. А за сприяння місцевої влади відкрив притулок для тимчасового перебування біженців де їм пропонують перепочинок, домашню їжу, душ, можливість ночівлі, психологічну та медичну допомогу. Також нададуть допомогу в плануванні подальших дій та пересувань.
  • Дуже активні у наданні різноманітної допомоги мусульмани України. Постійно надходить інформація про допомогу, яку надають Конгрес мусульман України, Духовне управління мусульман України «Умма», Духовне управління мусульман Автономної Республіки Крим. У перші дні війни Духовне Управління Мусульман України повідомило про готовність прихистити стільки людей, скільки вміщують їхні приміщення, які обладнані підвалами.
  • Українські синагоги та єврейські центри оголосили про надання гуманітарної допомогу всім українцям, які потрапили в біду, незалежно від віросповідання чи етнічної ідентичності.
  • Розмаїття релігійних спільнот України, які здійснюють зараз доброчинну діяльність, свідчить про те, що до справи подолання наслідків російської агресії проти нашого народу залучені представники всіх віросповідань. Наприклад, Представники Міжнародного Товариства Свідомості Крішни в Харкові роздали 1000 порцій їжі на станціях метро, де люди рятувались від обстрілів та бомбардувань. Родина віри Бахаї, яка має будинок у селі, у безпечній зоні, перетворила його на притулок для біженців.

«Війна ‒ потужне випробування для релігійних спільнот, оскільки вона вимагає дієвого прояву власної віри в надзвичайно екстремальних умовах. Війна показує чого варта наша віра, наша релігійність та духовність, наскільки вони щирі та справжні. Коли біль та страждання охоплюють все наше суспільство, тоді яскраво проявляється правдивий сенс існування численних релігійних спільнот», — зауважив координатор співпраці з релігійними спільнотами ДЕСС Вячеслав Горшков, який представив огляд доброчинної діяльності релігійних спільнот в умовах війни.

Віце-президент Української Асоціації Релігієзнавців (УАР) Людмила Филипович прокоментувала гуманітарну роботу релігійних спільнот у Чернівецькій області: «В умовах військової та інформаційної агресії росії проти України релігійні організації активно включилися в доставку гуманітарної допомоги, вивезення людей із територій воєнних дій, окупованих міст і селищ. Створені регіональні штаби допомоги, гарячі лінії; молитовні будинки перетворилися на місця тимчасового проживання переселенців. Родини віруючих беруть до себе переселенців, надають житло та їжу, демонструючи невидану солідарність. Велика допомога релігійних організацій у переправленні людей до безпечних місць за кордоном. Незважаючи на те, що відсутні міжконфесійні координаційні центри з надання допомоги, усі Церкви допомагають одна одній, ніхто не ділить постраждалих за конфесійною ознакою. Молитва і соціальна активність в часи війни надзвичайно виросли, всюди моляться за мир і перемогу в Україні». Релігієзнавиця відзначила також складнощі в перевезенні гуманітарних вантажів з-за кордону у зв’язку з обмеженнями на перетин кордону для чоловіків-громадян України призовного віку (18‒60 років).

У світі численні релігійні лідери засудили війну рф проти України та цинічні спроби пропонувати релігійне виправдання та релігійну підтримку агресії рф, яку, зокрема, бачимо у виступах очільника Руської Православної Церкви (РПЦ) Патріарха Кіріла. На знак протесту низка єпархій і парафій Української Православної Церкви в єдності з Московським Патріархатом припинили згадувати Патріарха Кіріла під час богослужінь, але таке рішення досі не прийнято Церквою у цілому.

  • Станом на 18 березня понад 300 православних богословів світу засудили концепцію «русского міра». Відповідну Декларацію було підготовлено спільно з Волоською Академією Богословських Досліджень та інших богословських центрів України, Європи та США. Зокрема в ній зазначено: «Ми відкидаємо єресь «руського міра» і ганебні дії російської влади щодо розв’язання війни проти України, яка спричинена цим мерзенним вченням, що не має виправдання – за потурання Російської Православної Церкви, як дії глибоко не-православні, не-християнські і противні людству...» Декларація наголошує на значенні свідчення правди християнами і всіма людьми доброї волі на користь добра. І засуджує будь-яке лукавство, зокрема з політичних причин, коли церковні ієрархи бояться називати своїми іменами зло, яке чинить влада чи політичні лідери. Оприлюднення документу відбулося 13 березня 2022 року в Неділю Православ’я. Український переклад Декларації з англійської, додавши змістовні коментарі, здійснив прот. Богдан Огульчанський, член Громадської ради при ДЕСС. Учасники круглого столу запрошують приєднуватися до звернення на сайті платформи «Етос».
  • Голоси з України та голоси до України з фокусом на духовному вимірі здійснюють зокрема в межах проєкту «Етос на практиці під час війни». Розвиток цього проекту здійснюють експерти Києво-Могилянської академії, Відкритого Православного Університету, Українського католицького університету та інших університетів Європи. За цим напрямом ДЕСС співпрацює з колегами з різних країн світу. Учасники круглого столу запрошують усіх охочих долучатися до цього проєкту.

«Всі дні, починаючи з 24 лютого, мені довелося в прямому ефірі коментувати ці події на телеканалах Франції, Європи, США, і я побачив, що людям дуже важливо, крім жахливих образів руйнації наших міст, будинків, людей, зрозуміти, заради чого чиниться наш Опір. Мені здається, що звернення «Україна ‒ мирний дім для всіх нас» реально набуло резонансу у світі, тому що для людей важливо зрозуміти, якою є мозаїка України, життя її етнічних спільнот, розмаїття форм солідарності. Тому для людей у світі надзвичайно важливо сьогодні  почути не тільки жахливі новини про війну, але й конкретні свідчення людей. Зокрема, ми нагадуємо світові, що війна почалася набагато раніше, у 2014,  після анексії Криму… Нашими спільними зусиллями і  проєктами ДЕСС «Спільнодія», «Нова бібліотека Софії-Мудрості»  ми даємо зрозуміти як і чому ми стоїмо за такі засадничі цінності як гідність, свобода, людяність. Це підсилює солідарність світу з нами на всіх рівнях. Тому я дякую всім колегам за те, що ми можемо разом створювати цей етос під час війни», — зазначив Костянтин Сігов, директор Центру європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», консультант з питань релігії та стратегічного планування ДЕСС

У круглому столі взяли участь

Олена Богдан ‒ Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС)

Максим Васін ‒ виконавчий директор Інституту релігійної свободи

Вячеслав Горшков ‒ координатор співпраці з релігійними спільнотами ДЕСС

Ігор Козловський ‒ старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, керівник Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків

Олександра Матвійчук ‒ Голова правління Центру громадянських свобод, співкоординаторка Круглого столу з релігійної свободи в Україні

Костянтин Сігов ‒ директор Центру європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», консультант з питань релігії та стратегічного планування ДЕСС

Людмила Филипович ‒ Віце-президент Української Асоціації Релігієзнавців (УАР)