У Києві триває ІІ Національний форум з реалізації Ромської Стратегії «Цінуючи різноманіття», який відбувається за організації ГО «Голос Ромні» та за підтримки Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Захід об’єднав представників державних органів, ромських організацій, міжнародних партнерів та експертного середовища і став майданчиком для чесної розмови про те, що вже зроблено для впровадження Стратегії до 2030 року, які виклики залишаються та як перетворити її положення на реальні зміни в житті людей.
Від імені Державної служби України з етнополітики та свободи совісті зі зверненням виступив заступник Голови ДЕСС Ігор Лоссовський. Він наголосив, що Служба як центральний орган виконавчої влади у сфері етнополітики визначає ромську проблематику одним із пріоритетів своєї діяльності. Саме ДЕСС разом із ромськими організаціями стояла біля витоків розробки Ромської Стратегії.
За словами Ігоря Лоссовського, попри вимушену паузу в імплементації через початок повномасштабного вторгнення росії, роботу було системно відновлено. Наразі триває підготовка звіту про виконання Стратегії у 2025 році, а також майже завершено розробку нового Операційного плану її реалізації на 2026–2028 роки. ДЕСС бере активну участь у виїзних обговореннях регіональних планів імплементації та продовжить цю роботу в партнерстві з ромськими організаціями на місцях.
Окрему увагу під час форуму було приділено темі даних щодо ромської спільноти. Головний спеціаліст відділу етнополітики ДЕСС Олег Пурій презентував підхід до створення Соціальних атласів ромських громад у всіх регіонах України. Йдеться про формування чіткої, територіально прив’язаної картини потреб ромських сімей, зокрема тих, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Як зазначив Олег Пурій, сьогодні держава часто оперує застарілими даними перепису 2001 року або узагальненою статистикою без конкретної прив’язки до громад. Наприклад, відомо, що в окремій області певна кількість ромських родин отримує соціальні послуги, але немає чіткої інформації, де саме вони проживають і яких саме послуг потребують. Соціальні атласи мають змінити цю ситуацію — дати органам влади та громадам інструмент для адресного планування соціальних програм і бюджетів, а не формального підходу.
Тему доказової політики продовжила заступник директора Департаменту – начальник управління культури, національностей та релігій Одеської ОВА Ярослава Різникова. Вона наголосила: без точних і детальних даних неможливо сформувати реальну, а не декларативну політику. У великих регіонах, як-от Одещина, ромські громади живуть у різних умовах — у містах і селах, компактно й розпорошено, тому універсальних рішень не існує.
За її словами, проблема полягає не лише у відсутності статистики, а й у тому, що через брак конкретної інформації громади часто не потрапляють до програм та бюджетів. Серед можливих підходів до збору даних — самопідрахунок у співпраці з ромськими організаціями або робота через місцеві громади із залученням медіаторів. Водночас важливо долати недовіру та забезпечувати міжвідомчу взаємодію. Лише коли освіта, соціальний захист, житлово-комунальна сфера працюють разом і виїжджають безпосередньо в громади, стає зрозуміло, з якими реальними бар’єрами стикаються люди — від документування житла до доступу дітей до освіти та базових послуг.
Форум також порушив питання рівного доступу до державних послуг для ромських громад із урахуванням потреб жінок, внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих груп. Учасники підкреслювали: реалізація Стратегії має відбуватися не лише «для людей», а разом із людьми — через довіру, залучення ромських радників, партнерство з громадськими організаціями та реальну участь громад у прийнятті рішень.
Зі спеціальними зверненнями до учасників форуму виступили президентка «Голосу Ромні» Анжеліка Бєлова, Перша заступниця Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Людмила Шемелинець, виконувачка обов’язків директорки Управління Верховного комісара ОБСЄ з питань національних меншин Елеонора Лотті та Надзвичайна і Повноважна Посол Канади в Україні Наталка Цмоць. У своїх виступах вони наголосили на важливості довіри між державою і ромською громадою, необхідності подолання дискримінації, посиленні ролі жінок та зміцненні соціальної згуртованості — особливо в умовах війни.
Завершальна сесія Форуму була покликана узагальнити ключові висновки попередніх панелей та сформувати конкретні, узгоджені рекомендації для вдосконалення реалізації Ромської Стратегії на національному, регіональному та міжнародному рівнях. Очікуваним результатом має стати своєрідна дорожня карта — узгоджена рамка подальших дій, що сприятиме більш ефективній, інклюзивній та підтримуючій реалізації державної політики щодо ромських громад.
