Питання протидії нетерпимості, мові ворожнечі, захисту свободи віросповідання та прав релігійних організацій в умовах воєнного стану стали ключовими темами десятого засідання Діалогу з прав людини між Україною та Європейським Союзом.
Цей щорічний формат взаємодії, організований Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції спільно з представниками ЄС, є важливою частиною виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Він передбачає обмін досвідом, оцінку досягнень і формування пріоритетів у сфері прав людини.
У засіданні взяли участь представники центральних органів виконавчої влади, судових і правоохоронних інституцій, офісу Уповноваженого з прав людини, а також інші відповідальні установи. Державну службу України з етнополітики та свободи совісті представляв заступник Голови Ігор Лоссовський, який виступив у двох ключових тематичних блоках — щодо злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі, а також питань свободи віросповідання.
У межах блоку, присвяченого протидії злочинам на ґрунті ненависті, Ігор Лоссовський наголосив на потребі оновлення законодавства. Зокрема, було представлено законопроєкт № 5488, який передбачає внесення змін до статті 161 Кримінального кодексу України, включення поняття «нетерпимість» як мотиву злочину, а також запровадження адміністративної відповідальності за дискримінацію.
Паралельно триває робота над окремим законопроєктом, що має визначити поняття «мова ворожнечі» та запровадити відповідальність за її публічне поширення, з урахуванням європейських правових норм. Також презентовано ініціативи щодо створення аналітичних модулів у Національній поліції для виявлення злочинів, мотивованих нетерпимістю, системи спеціальної підготовки правоохоронців і Дорожню карту для розробки законодавства про публічні заклики до насильства чи ненависті.
У блоці, присвяченому свободі совісті, Ігор Лоссовський ознайомив учасників з реалізацією Закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Зокрема, йшлося про початок офіційного дослідження ДЕСС щодо наявності або відсутності ознак афілійованості Київської митрополії УПЦ із забороненою в Україні Російською православною церквою, яка є безпосередньою учасницею війни проти України.
Представлені на діалозі ініціативи засвідчили комплексний підхід України до захисту прав людини. З одного боку, держава посилює законодавство для боротьби з нетерпимістю всередині суспільства, гармонізуючи його зі стандартами ЄС. З іншого — створює дієві правові механізми для протидії гібридним загрозам, які Росія використовує через релігійні структури.