Сьогодні, 26 квітня, відбулося восьме засідання Діалогу з прав людини між Україною та ЄС (Київ — Брюссель). Діалог проходить щорічно як складова євроінтеграційного курсу України. Щорічні засідання були розпочаті після укладення Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Основною метою Діалогу є обмін інформацією щодо стану справ у сфері прав людини в Україні та напрацювання шляхів їх вдосконалення.
Відповідно до практики засідань минулих років, обговорення стосувалося широкого кола питань. Зокрема були розглянуті питання порушення міжнародного права людини та міжнародного гуманітарного права після повномасштабного вторгнення росії та загарбницької війни, в т.ч. свавільного позбавлення життя, насильницького зникнення, катування та жорстокого поводження із затриманими, депортації та примусового переміщення цивільних осіб (включаючи дітей) до росії та на окупованих росією територіях, пов’язане з війною сексуальне та гендерне насильство, примусової мобілізації, обмеження свободи слова, свободи зборів, свободи віросповідання або переконання.
“Російська Федерація продовжує практику переслідування тих релігійних громад, які відмовляються підкорятися централізованим організаціям, лояльним або контрольованим окупаційними адміністраціями”, – зазначив під час виступу заступник голови ДЕСС Ігор Лоссовський. Російська Федерація продовжує переслідувати Свідків Єгови, які заборонені у Росії як екстремістська організація, без будь-яких переконливих причин.
Учасники Діалогу висловили глибоке занепокоєння погіршенням ситуації з правами людини в Криму, у тому числі порушенням прав кримськотатарського народу. Кримські татари продовжують зазнавати систематичних переслідувань та утисків з боку російської окупаційної влади.
“Мешканців тимчасово окупованого Криму, зокрема представників нацменшин і корінних народів України, продовжують призвати до російської армії за призовом і так званою «частковою мобілізацією». У складі російської армії вони використовуються у бойових діях проти України. Відомо, що в тимчасово окупованому Криму після оголошення Путіним «часткової мобілізації» в РФ представникам кримськотатарського народу вручили щонайменше 1,5 тисячі повісток до війська. Такі дії є прямим і грубим порушенням Женевських конвенцій 1949 року та інших норм міжнародного гуманітарного права”, – наголосив Ігор Лоссовський.
Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну негативно вплинуло на етнічний та мовний ландшафт України, посилило загрози та виклики збереження низки унікальних етнічних культур. Особливо складна ситуація для надазовських греків, які проживали у північному Приазов’ї поблизу Маріуполя, а також для корінних народів України ‒ кримських татар, кримчаків і караїмів. Серед внутрішньо переміщених осіб значну кількість становлять роми, які раніше компактно проживали в Донецькій та Запорізькій областях.
У блоці «Права осіб, що належать до етнічних, мовних, релігійних та національних меншин» заступник голови ДЕСС Ігор Лоссовський поінформував сторону ЄС про вдосконалення законодавчих механізмів захисту прав національних меншин (спільнот), у тому числі в рамках рекомендації Європейської Комісії від 17 червня 2022 року. Ухвалений Верховною радою закон «Про національні меншини (спільноти) України», від 13 грудня 2022 року, вдосконалює реалізацію прав національних меншин та основи державної політики щодо них. Законом вперше на законодавчому рівні закріплюються повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в сфері захисту прав та свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот). Також Закон гарантує виділення видатків для забезпечення виконання заходів щодо реалізації прав і свобод національних меншин (спільнот) за рахунок коштів Державного бюджету України за окремою бюджетною програмою, а також коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Наразі ДЕСС зосереджена на підготовці нормативно-правових актів, покликаних забезпечити дієвість Закону «Про національні меншини (спільноти) України», який набуває чинності 1 липня цього року. З цією метою розробляється низка підзаконних актів, головним з яких є Загальнодержавна цільова національно-культурна програма «Єдність у розмаїтті». Програмі передує Концепція, проєкт якої був розроблений ДЕСС у тісній співпраці з національними громадами та корінними народами. Зараз документ перебуває на міжвідомчому погодженні.
Заступник голови ДЕСС торкнувся також проєкту Плану заходів з реалізації Ромської стратегії до 2030 року, розгляд якого через початок повномасштабної військової агресії рф і введення в країні воєнного стану було відтерміновано.
“На сьогодні це є одним з наших пріоритетів. Документ потребує оновлення у зв’язку з новими структурними викликами, з якими зіткнулась ромська спільнота України і ДЕСС готова рухатись цим шляхом. Чіткою заявою про намір української влади вирішити це проблему є те, що розроблення Плану заходів на виконання Ромської стратегії було включено до Плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік”, – наголосив заступник голови ДЕСС Ігор Лоссовський.
Представники Національної поліції України та Уповноваженого ВРУ з прав людини повідомили про участь національних меншин (спільнот) у протидії російській збройній агресії, а також виклики у забезпеченні прав національних меншин (спільнот), які постали у зв’язку з початком повномасштабної російської агресії в Україні. Окремо було поінформовано сторону ЄС щодо прогресу у паспортизації ромів України.
Європейська сторона підкреслила серйозність зусиль української влади у прагненні забезпечити виконання рекомендації Європейської комісії від 17 червня 2022 року щодо реформи правової бази для національних меншин (спільнот) та її готовність тісно співпрацювати з Європейською Комісією та Радою Європи для досягнення цієї мети. Зазначено про необхідність забезпечення ефективних механізмів імплементації нещодавно ухваленого Закону України «Про національні меншини (спільноти) України» відповідно до міжнародних стандартів. Окремо було зауважено на необхідності забезпечити адекватні ресурси та інституційні можливості ДЕСС та Уповноваженому ВРУ з прав людини для забезпечення ефективної державної політики у сфері національних меншин (спільнот).
