Цьогорічне відзначення Всесвітнього дня релігії в Україні стало не просто приводом для діалогу між конфесіями, але й демонстрацією глибокої солідарності в умовах, коли війна руйнує храми, спільноти й життя. Спільна пресподія, організована Державною службою України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), Всеукраїнською радою релігійних об’єднань (ВРРО), Українською асоціацією релігієзнавців (УАР), Відділенням релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України та Релігійно-інформаційною службою України (РІСУ), об’єднала представників влади, релігійних громад, науковців. Захід продемонстрував, що релігія в Україні залишається джерелом сили й об’єднання навіть у найтемніші часи.
«Світ вірить і шукає єдності»
Модераторка заходу, президентка Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович, нагадала, наскільки важливе місце займає релігія у житті людства: «Із восьмимільярдного населення планети сьогодні віруючими є 7 мільярдів 657 мільйонів 330 тисяч осіб. Переважна більшість людства вірить. Третину складають християни, 24,9% — мусульмани, нерелігійних людей, яких стає дедалі більше, вже 15,5%, індусів — 15%, буддистів — 6%, а народні релігії охоплюють ще 5%. У нас в Україні не всі ці традиції представлені, але сьогодні ми маємо можливість почути тих, хто є частиною цієї різноманітної духовної мозаїки».
Вона також підкреслила важливість партнерства між релігійними громадами та державою: «Ця пресконференція покликана засвідчити: між релігійними громадами і владою вибудовуються здорові, партнерські взаємини. Це не лише сприяє порозумінню, а й демонструє світу нашу здатність об’єднуватися перед викликами».
«Україна стала прикладом релігійної толерантності та плюралізму»
Перший заступник Голови ДЕСС Віктор Войналович наголосив на історичній ролі релігії у формуванні націй і держав: «Релігія завжди була важливим чинником націотворення та консолідації суспільства. У XX столітті її вплив почали недооцінювати, пророкуючи занепад. Проте з 1980-х років ми стали свідками повернення релігії до вирішення питань міжнародного та внутрішнього значення».
Віктор Войналович відзначив унікальність українського релігійного досвіду: «Україна стала прикладом релігійної толерантності та плюралізму. Ми маємо численні діалогові майданчики, де релігійні громади формулюють спільні позиції й відповіді на виклики сучасності. Такий підхід захоплює дослідників у всьому світі, зокрема соціолога Хосе Казанову, який наголошував на винятковій ролі українських церков у подіях Майдану».
Окрім позитивних прикладів, Віктор Войналович звернув увагу на деструктивну роль релігійних організацій, підконтрольних росії: «На жаль, Російська Православна Церква стала частиною ідеологічного апарату російської агресії. Ми змушені сприймати її діяльність в Україні як елемент гібридної війни, що загрожує національній безпеці».
Він підкреслив важливість ухваленого закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій»: «Цей закон не дискримінує релігію, він лише спрямований на захист нашого суверенітету. Релігія в Україні завжди залишатиметься джерелом єдності, а не інструментом розколу».
В свою чергу начальник відділу у справах релігії ДЕСС Вячеслав Горшков акцентував увагу на щорічних звітах, які демонструють масштаби релігійного плюралізму в Україні: «У нас представлено понад 100 релігійних напрямків. Релігійні організації можуть діяти навіть без офіційної реєстрації — це рівень свободи, яким можуть пишатися далеко не всі країни».
Єдність у різноманітті: “Наша сила – у взаємоповазі. Коли ми слухаємо один одного, ми будуємо міцний фундамент для миру”.
Особливе місце в дискусії зайняли приклади міжрелігійного діалогу. Представники бахаї, юдеїв, мусульман, православних, протестантів, буддистів та інших релігійних спільнот наголошували, що зараз як ніколи важливо бачити спільне.
Релігійна свобода – це не лише право, а й відповідальність. В умовах війни ця відповідальність означає підтримку один одного незалежно від віросповідання, допомогу постраждалим і протидію пропаганді, яка намагається сіяти ненависть. Було наголошено, що релігія – це не лише храм чи ритуал. Це цінності, які визначають суспільство.
Підсумовуючи пресподію, Вячеслав Горшков, начальник відділу у справах релігії ДЕСС, відзначив, що «діалог і співпраця між релігійними організаціями створюють модель єдності, яку можна масштабувати на все суспільство. З початком масштабної російської агресії вони постали перед викликом, який вимагає чіткого розмежування добра і зла. І я впевнений: відстоювання суверенітету України стало для наших релігійних громад ознакою істинності релігійних переконань. Якщо людина відстоює право України на суверенітет, це ознака того, що вона, принаймні, розуміє, що є добро, а що — зло, хто є ворогом, а хто — другом».
Відеозапис пресподії за посиланнням:
