21 травня 2025 року Україна вперше на загальнодержавному рівні відзначила День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття. Це свято було встановлено Указом Президента України від 27 грудня 2024 року як визнання унікальної цінності кожної національної спільноти й корінного народу, що збагачують спільну українську культуру.
Заходи цього дня відбулися по всій Україні — від міст до найменших громад. Центральною подією Дня національних меншин і корінних народів став Форум національних меншин та корінних народів України, який відбувся сьогодні у Києві та зібрав понад 300 учасників — представників національних меншин і корінних народів, державних посадовців, дипломатів, міжнародних партнерів та громадських діячів.
Гасло цьогорічного відзначення — «У кожного — свій голос, та серце в нас одне» — глибоко резонує. Особливо зараз, коли ворог намагається роз’єднати нас за мовними, етнічними чи релігійними лініями, ми ще глибше усвідомлюємо цінність нашої єдності в розмаїтті.
У своїх виступах державні діячі, представники національних меншин і корінних народів, громадськості, дипломатичного корпусу наголошували на важливості почути і зрозуміти іншого, його культурні, релігійні традиції, надати можливість усім, хто вважає Україну своїм домом, гідно маніфестувати свою культурну й етнічну ідентичність. Представники громадських інституцій наголошували: різноманіття — це не лише культурна цінність, а й стратегічний ресурс. Держава активно працює над адаптацією законодавства відповідно до міжнародних стандартів, створює сталі механізми підтримки прав національних меншин і розвитку міжкультурного діалогу.
Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України, закликав вшанувати те багатство, яке привнесли національні спільноти у загальноукраїнську спадщину. Це стало надійною передумовою стійкості української політичної нації в роки російсько-української війни, коли намагання ворога розкроїти нас за етнічними і конфесійними лініями зазнали цілковитого краху. «Уперше відзначаючи День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття, ми вшановуємо унікальний внесок кожної спільноти в єдину українську культурну спадщину. Ворог намагався нас роз’єднати — не вийшло. І не вийде. Сила України — в нашій єдності, де кожен має свій голос, але серце у нас одне. Єдність у різноманітті — не просто гасло, це принцип, який нас об’єднує з Європою й веде до спільного успіху».
Олег Немчінов, Міністр Кабінету Міністрів України, нагадав присутнім, що в лавах українських оборонців немає ані окремих етносів, ані окремих релігій: «Сьогодні вперше, коли в історії України відзначається, відповідно до Указу Президента Володимира Зеленського, такий важливий для нас усіх День. Це говорить лише про одне — що ми єдині. І єдині ми, в тому числі, і в лавах Збройних Сил безпеки і оборони України. Там немає національностей, там всі — воїни, які захищають нашу державу і можуть розрізнятись тільки пікселем або частиною сил безпеки і оборони, до якої вони належать. Проте всі вони — політичні українці. Тому я хочу подякувати, і, незважаючи на те, що в кожного з нас є втрати, ми сьогодні вшанували усіх наших співгромадян, життя яких забрала російська війна, так само як ми пам’ятаємо про всіх тих, хто знаходиться в російській неволі. Також дякую Державній службі України з етнополітики та свободи совісті за те, що організовує такі заходи та інтегрує в цей день дуже багато елементів, які пов’язані з національною пам’яттю. Дякую вам за стійкість і за віру!»
Віктор Єленський, Голова Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті, нагадав, що для України немає нечисленних народів і кожний з них вносить у загальноукраїнську скарбницю щось унікальне — те, що може внести тільки він і ніхто інший. «Україна пишається тим, що в ній не було міжетнічних зіткнень і задавненої ворожнечі між народами. Наші пращури часів Київської Русі уміли шанувати звичаї, культури і обряди інших народів: “і ту віру і цю віру – Бог дав”, — говорили вони».
Ольга Куришко, Постійна Представниця Президента в Автономній Республіці Крим: «Ми зібралися тут заради людей і для людей. Усе, що робить українська держава в сфері національної політики, вона робить для своїх громадян. І вона ані на мить не забуває, що її громадяни — це українці різного етнічного походження — у Луцьку і Донецьку, в Ялті, Сімферополі і Бахчисараї».
Вітаючи представників національних спільнот і корінних народів, Ольга Герасим’юк, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, закликала всіх до солідарності з журналістами, кримськими татарами, представниками інших народів, які знаходяться в полоні, в ув’язненні за прагнення казати світові правду про Україну та її опір світовому злу.
Міністр культури і стратегічних комунікацій Микола Точицький підкреслив колосальну роль, яку, за його словами, відіграють культури національних спільнот у загальнокультурному розвитку України. Він зазначив, що в українському багатобарв’ї невідокремно злилися пісні, фольклор, звичаї, танці та поетика різних народів. Міністр звернув увагу на те, що, попри розмаїття мов, ціла низка етносів України співає пісні, які мають однакову мелодику і майже ідентичні слова, вважаючи їх своїми народними.
Рефат Чубаров, Голова Меджлісу кримськотатарського народу: «Ми будуємо Україну, де кожна людина, незалежно від походження, має право на гідність, безпеку та визнання. День міжнаціональної злагоди — це нагадування, що тільки разом, у взаємній підтримці, ми можемо здолати будь-які виклики».
Ключовою подією заходу було урочисте закладання Саду міжнаціональної злагоди в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка, як живий символ єдності, відкритості та співжиття культур, який об’єднає серця людей різного етнічного походження. Символічно, що саме представники різних національних меншин та корінних народів висадили перші дерева цього саду, вкладаючи в них надію на мир, злагоду та спільне майбутнє. Цей простір став живим втіленням ідеї єдності у розмаїтті. Його вхід позначають дві тополі, що, наче ворота, відкривають шлях до нового саду і символізують гостинність України та її відкритість до різних народів і культур. Тополя — питомо українське дерево, оспіване у фольклорі та поезії, символ української душі, рідної землі, її просторів і прагнення до волі. Закладений сад покликаний об’єднати серця представників усіх культур, що з любов’ю називають Україну своїм домом.
Віктор Єленський зазначив: «ДЕСС замислила цю подію як частину щорічного ритуалу вшанування внеску національних меншин і корінних народів в українську історію, культуру і громадське життя. Сад розростатиметься, і в українській землі сплетатимуться коріння дерев, що символізують різні етноси, і з українського ґрунту проростатиме сад, крона дерев якого унаочнюватиме нашу нероздільність, нерозривність і загальнонаціональну мету — переможний, справедливий і сталий мир».
Захід відбувся за підтримки Спільного проєкту ЄС та Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні» та проєкту Ради Європи «Підтримка реформування законодавчої бази щодо національних меншин та зміцнення стійкості національних меншин і ромів в Україні».
Це більше, ніж подія — це крок до майбутнього, де кожен має значення, а культура кожного є частиною великої української історії!
