Земля Биківні зберігає в собі тисячі імен — людей різних національностей, професій і вір, яких знищила машина сталінського терору. Це місце мовчить, але його тиша промовистіша за будь-які слова. Щороку в День пам’яті жертв політичних репресій сюди приходять, аби не забути — і аби знову вголос сказати: пам’ять сильніша за страх.
На території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбувся міжрелігійний молитовний захід, організований спільно Українським інститутом національної пам’яті, Державною службою України з етнополітики та свободи совісті та адміністрацією заповідника.
Учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять невинно убієнних — і тих, чиї життя забрав сталінський режим, і тих, хто сьогодні віддає їх за Україну, протистоячи новій хвилі того самого зла.
Під час заходу пролунали молитви представників Православної Церкви України, Української євангельської церкви, Вірменської апостольської церкви, Української греко-католицької церкви, Римсько-католицької церкви, Церкви адвентистів сьомого дня та Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів.
У своїх виступах духовенство говорило не лише про минуле — про відповідальність сьогодні: берегти пам’ять про невинно убієнних, називати зло злом і молитися за перемогу України та справедливий мир.
Перший заступник Голови ДЕСС Віктор Войналович наголосив:
«У ці дні Україна вшановує жертв двох великих трагедій — роковини геноциду кримськотатарського народу та політичних репресій сталінського режиму, які назавжди залишаться кривавими ранами в українській пам’яті.
Геноцидна політика режиму Путіна, яка сьогодні здійснюється проти народу України, за своїми механізмами, логікою та сутністю нічим не відрізняється від злочинів сталінського режиму. В її основі — зневага до людської гідності та нехтування найосновнішим правом людини — правом на життя.
Наш обов’язок перед жертвами полягає не лише у глибокій пам’яті, у збереженні правди про них і вшануванні їхнього болю. Наш обов’язок — зробити все можливе для консолідації зусиль міжнародної спільноти задля недопущення майбутніх трагедій і нових злочинів проти людяності.
Ми низько схиляємо голови перед пам’яттю загиблих — і водночас високо тримаємо їх заради того, щоб подібні трагедії більше ніколи не повторилися”.
У межах заходу також відкрили фотодокументальну виставку «Зберігаючи памʼять… Биківня», присвячену 25-річчю створення заповідника. Це розповідь про довгий і непростий шлях — від перших громадських ініціатив кінця 1980-х років до сьогоднішньої інституції, яка досліджує, зберігає і говорить про правду. Про місце, яке стало не лише простором скорботи, а й простором гідності та пам’яті.
Биківня — це не лише про минуле. Це про вибір, який ми робимо сьогодні: пам’ятати, називати речі своїми іменами і не дозволити злу знову стати нормою.
Головне фото: Брила сірого граніту з написом: «Найдорожче у вас воля, ми оплатили її життям». Заповідник «Биківнянські могили», Wikipedia
Фото: УІНП
