Наприкінці минулого тижня у Києві відбувся міжконфесійний форум військових капеланів «Об’єднані в служінні», що зібрав понад 400 учасників, зокрема військових капеланів, релігійних лідерів, представників міжнародних організацій та ветеранських спільнот. Організатором заходу виступила Рада Євангельських Протестантських Церков України (РЄПЦУ). Основною метою форуму було зміцнення українського військово-капеланського служіння та його інтеграція у глобальне капеланське середовище, а також презентація цього важливого служіння для церковної і громадської аудиторії.
Форум розпочався зі звернень Президента України Володимира Зеленського та Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, які наголосили на важливості капеланського служіння в умовах війни. Долучилися до вітань і інші високопосадовці, серед яких Секретар РНБОУ Олександр Литвиненко та Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець. Своїми словами підтримки поділилися також колеги-капелани з різних країн, зокрема Естонії, Латвії, Швейцарії та США.
У зверненні Голови Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті Віктора Єленського, яке було представлене начальником відділу з питань релігій ДЕСС Вячеславом Горшковим, було підкреслено, що попри тривалу історію військового капеланства в Україні, ця сфера все ще перебуває у стадії становлення. Сучасні реалії, зокрема, війна та значна міграція населення, поставили перед капеланами нові виклики. З одного боку, спостерігається зростання релігійної толерантності та діалогу між конфесіями. З іншого боку, війна та міграція призвели до зміни релігійного ландшафту та викликали нові потреби в духовній підтримці.
Незважаючи на те, що Державна служба України з етнополітики та свободи совісті видала вже понад 650 мандатів капеланам для представників 13 релігійних об’єднань, гостра нестача духовних наставників у військових підрозділах залишається актуальною проблемою. Особливістю сучасного українського капеланства є те, що капелани мають не лише підтримувати віруючих військових, а й відповідати на духовні потреби людей, які не належать до конкретної релігійної традиції. Це вимагає від капеланів особливої мудрості, щирості, любові та відданості своїй місії.
Окрім духовних питань, на форумі активно обговорювалися й практичні аспекти капеланського служіння: особливості проведення богослужінь у польових умовах, досвід міжконфесійних мобільних груп, душпастирське служіння родинам військових.
Учасники форуму ухвалили ряд важливих рішень, спрямованих на подальший розвиток капеланського служіння в Україні: створення Координаційної ради, яка об’єднає представників різних церков, що здійснюють капеланське служіння; розробка стратегії розвитку капеланського служіння в Україні, напрацювання навчальних програм для підготовки капеланів. Також було прийнято рішення проводити щорічний Міжконфесійний капеланський форум.
Форум став важливим кроком у розвитку військового капеланства в Україні та підвищенні його значущості в суспільстві й серед міжнародної спільноти.
