У рамках сесії, що триває в Женеві, Комітет ООН з ліквідації всіх форм расової дискримінації розглянув періодичні звіти шести країн-учасниць, серед яких була й Україна. Протягом двох днів українська сторона здійснювала захист об’єднаної 24-ї, 25-ї та 26-ї періодичної доповіді України щодо виконання зобов’язань за Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський в онлайн-форматі представив ключові положення документа, що охоплює період 2014–2019 років. Він детально розповів про досягнення України у сфері протидії расовій дискримінації та надав відповіді на запитання експертів Комітету в рамках захисту доповіді.
Доповідь стала результатом широкої міжвідомчої співпраці з залученням ключових міністерств, урядових структур та громадських організацій. Документ було відкрито для громадського обговорення, що стало проявом прозорості й інклюзивності у підготовці такого важливого звіту.
У своєму виступі Ігор Лоссовський зосередив увагу на ключових викликах, з якими стикалась Україна у звітний період, зокрема через російську агресію, анексію Криму та окупацію частин Донеччини й Луганщини. Було зазначено, що ці обставини значно ускладнили моніторинг дотримання прав людини на окупованих територіях, де особливо страждають кримські татари, українці та інші, хто підтримує державну єдність України.
Важливою подією у релігійній сфері було створення Православної Церкви України, яка в 2019 році отримала автокефалію від Вселенського патріархату. Це стало символом духовної незалежності та підтримки релігійної свободи в країні.
У законодавчій площині Україна здійснила низку значущих реформ, включаючи оновлення базового антиксенофобського законодавства. Однак Ігор Лоссовський зауважив, що звіт не охоплює масштабні зміни, впроваджені після 2019 року, які стали відповіддю на рекомендації Європейського Союзу після надання Україні статусу кандидата на вступ.
Заступник Голови ДЕСС наголосив, що створення у 2019 році Державної служби з етнополітики та свободи совісті стало точкою відліку для системного розвитку політики у сфері захисту прав національних меншин, міжетнічних відносин та релігійної свободи. У найскладніші роки повномасштабної війни, з 2022 по 2024 рік, держава змогла не лише зберегти, а й розвинути законодавчу базу у цій сфері.
Було повідомлено про підготовку ключових стратегічних документів, таких як «Дорожня карта» приведення українського законодавства у відповідність до законодавства ЄС, а також «План заходів щодо забезпечення прав національних меншин». Ці документи вже пройшли етапи експертної оцінки і публічного обговорення й невдовзі будуть ухвалені.
Таким чином, попри всі труднощі, Україна продовжує дотримуватись своїх міжнародних зобов’язань у сфері захисту прав людини, боротьби з дискримінацією та забезпечення прав національних меншин.
Протягом двох днів тривалості заходу Українська сторона надала вичерпні відповіді на понад 110 запитань від близько десяти доповідачів і членів Комітету, які виявили глибоке зацікавлення ситуацією в Україні та засвідчили обізнаність із забезпеченням нашою державою міжнародних зобов’язань за Конвенцією.
Нагадаємо, що Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації (CERD) є органом незалежних експертів, який здійснює моніторинг виконання Конвенції державами-учасницями. Расова дискримінація залишається серйозною перешкодою на шляху до повної реалізації прав людини. Попри досягнутий прогрес, прояви виключення та дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, походження, національної чи етнічної належності продовжують спричиняти соціальну напругу, конфлікти, страждання та загибель людей. CERD прагне активно протидіяти несправедливості та небезпекам, які несе расова дискримінація.
