Щороку, 8 квітня відзначається Міжнародний день ромів. В цей день, 1971 року, в рамках першого Всесвітнього ромського конгресу було офіційно започатковано ромський громадський рух. Тоді ж було затверджено національний прапор і гімн ромського народу — найбільшої етнічної меншини в Європі.
Цей день важливий не лише для ромів. Це важливо для збереження і розвитку єдності ромської громади, їхньої культури, мови, національної ідентичності, які міцно вплетені в канву європейського суспільства.
За традицією цього дня запалюють мільйони свічок як символ єдності ромів, а тисячі яскравих вінків спускають на воду: це символізує нелегку долю народу – вічного блукальця без історичної батьківщини.
У Міжнародний день ромів, який сьогодні припадає на нелегкі для нашої країни часи, коли кожен громадянин України щодня має робити вибір, дякуємо ромській спільноті, яка, від початку повномасштабної війни, на рівні з усіма національними меншинами, активно бореться за існування власного народу на теренех українських земель, протистоїть наступу на свободу, цивілізаційні цінності та людяність, котрі російські агресори намагаються знищити.
Ми дякуємо усім, хто нині тримає стрій і продовжує захищати Батьківщину. Розмаїття національних культур і толерантність – це те, що робить нас єдиними й непереможними!
Опре рома! Вперед рома!
У різні часи українська земля прихищала представників національних спільнот, тепер їхні нащадки допомагають з прихистком українцям і відчиняють двері своїх домівок. Адже Україна – це наш спільний дім!
Добірка історій про участь українських ромів у протидії агресії рф, які підготувала команда Суспільного
«В окопах важче, ніж нам тут, тож ЗСУ дають стимул не опускати руки» — історія Римми Митрак, української ромки, вже 24-25 лютого відкрила двері прихистку для перших біженців. Благодійний фонд під її керівництвом створив проєкт соціального магазину, де люди можуть безкоштовно отримати потрібні речі.
«Тільки об’єднавшись разом, ми зможемо перемогти» — історія Елеонори Кулчар з Ужгорода, вона прихистила більш ніж 900 людей після повномасштабного вторгнення.
“Так, я ром, але роми також захищають свою Україну”, — історія етнічного рома, військовослужбовця ЗСУ Віктора Ільчака, маючи 5 дітей пішов захищати Україну. Чоловік наголошує: «Я громадянин України. Потрібно захищати свою Батьківщину».
