You are currently viewing Всеукраїнській Раді Церков і Релігійних Організацій — 25 років

Всеукраїнській Раді Церков і Релігійних Організацій — 25 років

  • Категорія запису:Новини

Всеукраїнській Раді Церков і Релігійних Організацій – 25 років. В урочистому засіданні 24 червня з нагоди ювілею взяли участь представники Уряду та Верховної Ради, посольств і наукових установ.

Захід відбувся під головуванням Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ та Головуючого у ВРЦіРО. З ювілеєм Раду привітали низка високоповажних гостей, зокрема Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов, Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, заступник Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, керівник Апарату Офісу Президента України Олексій Дніпров.

У вітальному слові з нагоди ювілею Голова ДЕСС Олена Богдан висловила сподівання на подальший рух України до єдності в розмаїтті. Голова відомства зазначила:

Високоповажні члени Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій, високоповажні гості! Дякую вам за радість спілкування, за ті виклики, які ми долаємо разом, і за те відчуття спільнодії, яке завжди залишає з тобою відчуття сенсу ‒ що те, що ми робимо, недаремно.

Останнім часом дедалі частіше згадую про те, що минуть століття й тисячоліття, і вже наступні покоління не згадають наших імен і не згадають навіть найбільш відомих людей сучасності, адже історія свідчить, що минають тисячі років — з’являються нові герої. Але те, що залишиться з людьми крізь роки, — це ставлення одне до одного; це те, як ми відчуваємо одне одного, як ми поважаємо одне одного, як ми даємо простір для свободи реалізації одне одному, для свободи бути собою з повагою до гідності іншого. Чи даємо ми іншій людині простір для позитивного, творчого самовираження? Чи відчуває ця людина нашу підтримку? Чи може вона справді реалізувати свою свободу і свою повагу до життя, до інших людей?

Сподіваюся, що чверть століття, яку Всеукраїнська Рада Церков і Релігійних Організацій відчуває позаду, дає також відчуття певного кроку вперед і натхнення для наступних сміливих кроків. Україна, все ж таки, рухається справді до єдності в розмаїтті.

Минулого тижня я була у відрядженні в Страсбурзі й у спілкуванні з колегами в Раді Європи вже вкотре мала відчуття вдячності за те позитивне, що відбувається в Україні. Ми, зокрема, говорили про новий проєкт сприяння вивільненню суспільств від мови ворожнечі, яка, на жаль, зараз є сильнішою в різних суспільствах, зокрема це пов’язано з розвитком мережі інтернет. Колеги з інших країн зазначили: «У проєкті, до якого ми сподіваємося залучити релігійні спільноти різних суспільств, буде виклик: нам може бути важко зібрати за одним столом представників православних, католицьких і протестантських Церков». Я знизала плечима: «Цього виклику не буде в Україні! Адже регулярно збираються за одним столом.»

Далі я здивувала колег іще більше, показавши фотографії з нашого заходу 11 червня, де ієрархи-чоловіки, очільники потужних церков України, і посадові особи-жінки спілкувалися пліч-о-пліч, сиділи поруч, виступали почергово. І це теж справило дуже глибоке враження. Хотілося б підтримати слова колеги пані Олени, яка виступала нещодавно. Сподіваюся, що в наступні роки ми будемо бачити також дедалі більшу повагу до прав жінок, дедалі більше включення жінок у прийняття рішень, до розгляду, аналізу важливих питань. І я сподіваюся, що всі разом ми зможемо рухатися, цитуючи слова Папи Франциска, у напрямку «розбудови цивілізації любові та солідарності».

І хтось скаже, що це мрійництво ‒ любов і солідарність ‒ це надто висока мрія, наше життя є складнішим, наші виклики є надто серйозними. Однак, саме мрія робить наше життя справді наповненим сенсу і красивим. Якщо ми мріятимемо про цивілізацію любові та солідарності, якщо ми будемо нагадувати одне одному про неї, якщо не щодня, то, можливо, хоча б щотижня, то ми, все ж таки, наповнимо наше життя новим світлим сенсом. І ми будемо вдячні одне одному за те, що ми є у житті одне одного.

Щиро дякую. Ще раз сердечні вітання з ювілеєм!

Відеозапис події від Живого ТБ можна переглянути за посиланням.

Фото: о. Андрій Сидор