Роми в умовах війни в Україні

Повномасштабне російське військове вторгнення в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, драматично вплинула на все українське суспільство. Сама приналежність до української політичної нації та факт проживання на українській землі стали  факторами ризику, які реально загрожують життю та здоров’ю кожного громадянина. Безперечним є те, що дії російської армії та задуми російського воєнно-політичного керівництва можна кваліфікувати як «геноцидні» по відношенню до всього українського народу. В абсолютної більшості ситуацій кремлівським катам абсолютно байдуже на етнічне походження, релігійні переконання чи рідну мову  жертв їх злочинів в Україні. Етнічні росіяни чи російськомовні українці, які не стали на шлях колаборації, так само зазнають знущань зі сторони військових рф, а ракети, що прилітають у тилові міста України зовсім не мають здатності вирізняти етнічну приналежність жертви терористичної атаки.

Тим не менш, українське суспільство не є гомогенним. Ризики і наслідки повномасштабної війни для більшості суспільства і для груп меншин, становище яких і раніше було вразливим, можуть мати різний характер.

Однією з таких етноспільнот є роми. Відданість традиційним правилам організації суспільного життя, орієнтація на родинні зв’язки, закритість ромських громад від зовнішніх впливів допомогли зберегти свою національну ідентичність протягом багатьох століть проживання серед інших народів, але це стало причиною певного відокремлення і як наслідок економічних проблем  багатьох ромських сімей.

З моменту свого створення у 2020 році ДЕСС активно включилась до процесу напрацювання Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року, цей документ було схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України №866-р 28 липня 2021 року. До підготовки Стратегії приєднались понад 70 ромських активістів з більшості областей України. Наступним кроком стала підготовка поєкту Плану заходів із реалізації Стратегії на перших два роки. Знову до його підготовки ДЕСС залучила ромських активістів, міжнародні організації, що працюють в Україні, експертів з різних органів виконавчої влади, які працювали зокрема у форматі восьми робочих груп, відповідно до напрямків, визначених Стратегією сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року: «Статистична інформація та дані», «Працевлаштування і зайнятість», «Надання соціального захисту», «Правовий захист і протидія дискримінації», «Доступ до якісної освіти», «Доступ до послуг у сфері охорони здоров’я», «Підвищення якості житлово-побутових умов», «Ромська культура, історія, мистецтво, мова». Серед учасників, які долучились до розробки проєкту плану заходів, були такі міжнародні партнери: Український офіс ООН Жінки, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, ЮНІСЕФ, Представництво УВКБ ООН в Україні, Моніторингова місія ОБСЄ з прав людини в Україні, Офіс Ради Європи в Україні, Ініціатива верховенства права Американської асоціації адвокатів ABA ROLI. Проєкт пройшов широке громадське обговорення і міжвідомче узгодження на початку 2022 року. Однак, у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, наразі є досить складним ухвалення плану заходів, оскільки бюджет переорієнтований на потреби воєнного стану.

Повномасштабна агресія змінила не тільки плани державних органів, а й долі мільйонів людей. Головним викликом за умов повномасштабної російської агресії, очевидно, є масштаб явища щодо внутрішньо переміщених осіб. Однак, як держава, так і громадянське суспільство за попередні дев’ять років виробили певні навички з надання адекватної допомоги переселенцям, і виявилися в змозі масштабувати цей досвід у нових умовах.

За даними громадських організацій до війни в Україні проживало від 200 до 400 тисяч ромів, найбільше в Закарпатській і Одеській областях, а наступними за кількістю ромів були Донецька і Харківська області, які перші потрапили в епіцентр бойових дій. За свідченням ромського активіста з м. Мерефа Харківської області евакуація ромських родин проходила під постійним артилерійським обстрілом, організувати колону вдалось тільки за межами міста, багато людей змогли взяти тільки документи і харчі, що були під рукою. Біженцями стали ромські родини з обласного центру і інших міст області.

За повідомленням Донецької ОВА станом на 01.01.2022 в області були наявні місця компактного проживання ромської національної спільноти, а саме: м. Бахмут, сел. Красногірка, м. Краматорськ, м. Вугледар, м. Торецьк, м. Часів Яр, с. Кропивницьке, с. Стрітенка, смт Новотроїцьке, смт Ольгинка та с. Дмитрівка Волноваського району; м. Маріуполь та Маріупольський район. Наразі більшість представників ромської спільноти тимчасово переїхали до Західної України. Так, ромська громада з Вугледара знайшла свій прихисток в Ужгороді, їх прийняв і поселив Благодійний фонд «Благо». Представники ромської спільноти активно займаються громадською роботою та медіацією, зокрема організовують через Фонд «Чіріклі» роздачу гуманітарної допомоги для ромів ВПО. 

Вимушеними переселенцями стали також ромські сім’ї з Луганської, Сумської, Чернігівської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської, Київської областей і міста Києва.

Основну кількість ромів ВПО приймає Закарпатська область, прихисток для біженців надають у молитовних будинках протестантських громад, у спеціально організованих громадськими організаціями шелтерах і просто їх приймають у своїх сім’ях місцеві роми. Закарпатська ОВА повідомляє про систематичні зустрічі представників облдержадміністрації, інших місцевих органів виконавчої влади з представниками ромських громадських організацій, лідерами ромських поселень, у тому числі  безпосередньо у місцях компактного проживання ромів. Постійно  підтримується комунікація з ромськими активістами щодо надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним громадянам ромської народності. ОВА також сприяє налагодженню взаємодії між внутрішньо переміщеними особами ромської народності з соціальними службами, іншими органами державної влади та медичними закладами, а також забезпечується право на освіту. 

Варто відзначити  роботу  ЗОБФ «Благо», який  за підтримки місцевих органів влади, міжнародних грантів організував роботу шелтера у 

м. Ужгород   для представників ромської національної меншини та внутрішньо переміщених осіб зі східних та південних  регіонів України. У прихистку може бути розміщено 150 осіб, для яких створено належні умови проживання та  забезпечується безкоштовне  харчування, загальна кількість ВПО які проживали на шелтері ЗОБФ “Благо” з 1 березня 2022р. по 24 жовтня 2022р. становить 1127 осіб. 

В окремих територіальних громадах області на  посадах радників  або працівників  з ромських питань також працюють представники ромської спільноти. Важливим інструментом стала співпраця із священнослужителями  ромських поселень, які також сприяють наданню допомоги  ромам з числа внутрішньо переміщених осіб.

Вживаються необхідні заходи для підготовки до опалювального сезону, зокрема проводиться робота  щодо  можливості  надання  малозабезпеченим громадянам твердопаливних матеріалів для обігріву,  а також  надаються  соціальні виплати – повідомляє ОВА.

Органи соціального захисту не збирають дані про національну ідентичність вимушено переміщених осіб, оформлення статусу, в більшості випадків, проводиться через державний портал ДІЯ але за повідомлення громадських активістів МБО «Чіріклі», що  провело опитування серед ромів переселенців в Закарпатській та Одеській області з питань захисту прав національних меншин, надання соціальних та адміністративних послуг в травні 2022 року, мова може йти про 50 тисяч ромів-біженців.

Важливо відмітити значну самоорганізацію, яку проявили ромські громадські організації з початком повномасштабного вторгнення, більшість з перших днів організували надання гуманітарної допомоги: продуктові набори, засоби гігієни, гарячі обіди, ліки і багато іншого.

ДЕСС проводить моніторинг участі етноспільнот у спротиві агресору. Моніторинг формується на основі відкритих даних та охоплює факти участі осіб, що належать до етнічних спільнот, у складі Збройних сил України, територіальної оборони, волонтерська допомога ЗСУ, наданні гуманітарної допомоги особам, що потрапили в складні життєві обставини тощо.

Моніторинг проводиться по шести напрямках діяльності.

“Адвокаційна діяльність на підтримку України” (звернення до міжнародної громадськості, участь у публічних заходах) за цим напрямком задокументовано 14 фактів участі ромських громадських активістів з України в заходах організованих структурами ООН, Єврокомісії та іншими міжнародними організаціями. Дуже активно за цим напрямком працюють ромські активісти: Олена Вайдалович, Юліан Кондур, Анжеліка Бєлова, Олександра Коряк, Віолета Попенко.

“Гуманітарна допомога” (допомога біженцям та переселенцям, організація постачання продовольства, ліків тощо в зону бойових дій, допомога захисникам і т.п.) цей напрямок діяльності серед громадських організацій етнічних спільнот наймасовіший. Зафіксованих 155 фактів, це незначна частина тієї роботи, яка проводиться. Для прикладу  в Запоріжжі МГО «Голос ромні» організували щоденну роздачу  хліба, МБО «Чіріклі» у Харкові, Чернігові, Києві  готували гарячі обіди, благодійний фонд «Благо» в Ужгороді щоденно готує гарячі обіди для внутрішньо переміщених осіб, яким вони надали прихисток у своїх притулках. 

“Діяльність на тимчасово підконтрольних РФ територіях” (участь в мирних акціях, випадки збройного опору тощо) у надважких умовах ромський активіст Януш Панченко за власні кошти закупив продуктові набори, необхідні ліки для сімей, що потрапили у скрутне становище у Херсонській області.

“Міжнародне інформування” (факти надання коментарів іноземним ЗМІ, протидії фейкам) за цим напрямком діяльності у моніторингу відображені  інтерв’ю зарубіжним засобам інформації, в яких представники етноспільнот розповідають про реалії, пов’язані з боротьбою українського народу проти росії – держави-терориста. Важливо відзначити тут роботу інформаційно-аналітичного агентства «РомаУА» і його редактора Віктора Човки.  

“Пряма участь у протидії російській агресії” (участь в ЗСУ, силах територіальної оборони, тощо) за цим напрямком діяльності до моніторингу вносяться повідомлення про наших героїв, представників національних меншин,  які зі зброєю в руках стали на захист України. На превеликий жаль половина цих повідомлень про полеглих у боях. 

“У моєму паспорті написано «Громадянин України»! Як і кожен справжній громадянин, я маю захищати рідну землю” – говорить Руслан – ром із Закарпаття, воїн 128 Окремої гірської-штурмової бригади. 

“Публічна позиція” (факти публічних заяв, коментарів у ЗМІ з оцінкою ситуації в Україні тощо) за цим напрямком у моніторингу зафіксовані  публічні заяви від імені громадських організацій етнічних спільнот, щодо засудження військової агресії рф, виступи громадських активістів в українських ЗМІ, інтерв’ю відомих людей, різної етнічної ідентичності, щодо їх поглядів на події пов’язані з війною. 

Також ДЕСС організовує публічні заходи на яких представники етноспільнот розповідають про свою діяльність, про ті досягнення, які нас всіх наближають до Перемоги і ромські громадські активісти є активними учасниками таких заходів. Останній такий публічний онлайн захід ДЕСС з ромськими громадськими організаціями проводився 03 квітня 2023 року.

 ДЕСС є відкритою до спілкування з представниками ромських громадських організацій, у цей складний час ми намагаємось своєчасно реагувати на їх запити та надавати допомогу та сприяння у вирішені проблемних питань. 

Фото: АРКА − Агенція адвокації ромської культури

Поділитись:
Категорії
Інші публікації